Наші танкісти чавили гусеницями ворожі окопи і розстрілювали наче в тирі російську техніку. У цьому запеклому бою брали участь двоє побратимів – земляків з Кіровоградщини.
Історію військових розповідають у 41 окремій механізованій бригаді.
«Побратимів звати Ігорями. Обидва раніше не проходили військову службу. Механік-водій Ігор працював у Польщі на навантажувачі, але повернувся до України із початком повномасштабного вторгнення. Навідник Ігор просто мав водійське посвідчення. Тож друзі вже у ЗСУ вперше опанували ази танкової військової справи.
Тоді танковий екіпаж зранку допомагав нашій піхоті відбивати вал ворожих атак. За декілька годин бою українські бійці самі пішли у рішучу контратаку і прорвались на російські позиції. Танкісти негайно підтримали своїх побратимів влучним вогнем та могутньою бронею», – зазначають на сторінці бригади.
Грізна бойова машина гусеницями зрівнювала з землею російські окопи та укріплення на своєму шляху. Механік-водій Ігор клацав важкими важелями керування наче джойстиком. Танкісти бачили на знищених позиціях загарбників розкидані у безладі їхні речі і згадують, що чавили загарбників у їхніх лігвах наче тарганів. Паралельно хлопці вели шквальний вогонь по окупантах з великокаліберного кулемету та танкової гармати і наче в тирі влучили у ворожий пікап.
«Тим часом росіяни, отямившись, самі намагались знищити екіпаж сміливців. У розпалі бою Ігор-навідник побачив, як ствол ворожої гармати саме розвертався впритул у напрямку українського танку. За лічені секунди наш воїн таки встигнув вистрелити першим. Ворог зник у великому стовпі вибуху», – пояснюють у 41 ОМБр.
Після бою хлопці нарахували на броні свого танка сліди від влучань снарядів різного калібру, зарядів гранатомету та протитанкових ракет. Однак танк успішно витримав ворожий вогонь та вберіг бійців.
«Після капітального ремонту наша бойова машина знову у строю. Побратими з Кіровоградщини та усі їхні друзі – танкісти, теж завжди напоготові», – додають у бригаді.
