Ветеран з Хмільника на Вінниччини Роман Кашпур, який втратив кінцівку на війні, пробіг Токійський марафон із особистим рекордом.
Про це чоловік повідомив на своїй сторінці у Facebook.
«Результат 4 години 50 хвилин 2 секунди. Це мій найкращий марафон з новим персональним рекордом! Але це тільки початок… Детальніше про все опишу згодом, а поки відпочину трішки!», – зазначив ветеран.
Це третій марафон із ТОП-6.
Роман зауважив, що «це той самий вектор, який повинен був показати, чи все правильно ми робили», а дистанцію він здолав на годину швидше ніж під час подолання попередніх марафонів.
Про він не зупинятиметься на досягнутому, працювати і надалі, аби «у майбутньому перевершити нинішнє досягнення».
Ветеран подякував рідним і близьким за підтримку, а також своїм побратимам, які колись врятували йому життя. Крім того, він звернувся і до поранених українських військових.
«Поранені хлопці та дівчата, шукайте себе, займайтеся пошуком, вставайте із ліжок. Ми потрібні цій країні і ця країна потрібна нам. Наша боротьба не закінчена… Ми обов’язково переможемо на усіх фронтах і розбудуємо те, за що загинули і продовжують гинути наші побратими і посестри. Слава Україні!». – сказав спортсмен із Вінниччини.
Токійський марафон входить до переліку найбільш престижних марафонів світу — серії World Marathon Majors. Українську команду цьогоріч підтримує Благодійний фонд «Громадянин», який забезпечує організацію поїздки. Окрім Романа Кашпура, у забігу приймав участь інший ветеран – Юрій Козловський. Під час підготовки та проведення забігу спортсмени підтримували збір коштів на протезування та реабілітацію тяжкопоранених українських бійців.
Зазначимо, Роман Кашпур пішов воювати добровольцем у 2016 році у віці 19 років. У 2019 році поблизу Марʼїнки підірвався на міні, втратив кінцівку. Після поранення знайшов себе у спорті. Менш ніж через рік після ампутації переміг в «Іграх героїв». У грудні 2021 року встановив рекорд України, протягнувши 16-тонний літак Ан-26 на відстань 6,4 м за 44 секунди.
Після повномасштабного вторгнення знову пішов боронити країну, через пів року повернувся додому у місто Хмільник і зайнявся волонтерством та спортом.
