Сьогодні, 1 листопада, у Вінниці останньою земною дорогою проводжають воїна Валентиа Яценка. Його життєвим кредо був мир – вінничанин щиро не сприймав вирішення суперечок з позиції сили, проте війна перекреслила колишнє мирне життя. Уже влітку 2026 року Валентин узяв до рук зброю, щоб захистити рідну землю. На посаді стрільця чоловік виконував бойові завдання у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Самовіддано виборював незалежність України на східному напрямку фронту. Свій останній бій воїн прийняв 24 жовтня поблизу селища Межова Синельниківського району Дніпропетровської області. Герою навічно залишилося 46 років.
Про це повідомляє Вінницька міськрада.
Валентин Яценко народився 13 червня 1980 року у Вінниці. Тут закінчив загальноосвітню середню школу №33 та розпочав трудовий шлях. Своє покликання Валентин знайшов у будівництві. За спогадами близьких, він щиро любив свою роботу та тішився тим, що власноруч долучається до створення нових домівок. Його надихала причетність до такої великої та благородної справи, яка приносить реальну користь людям. Із війни на оборонця чекали донечка, мама та сестра.
«Валентин залишив по собі надзвичайно світлу пам’ять, – згадує сестра полеглого воїна Наталя. – Його просто не можна було не любити, адже душевне тепло брата не мало меж. За все життя він нікого не образив: не те що руки на когось не підняв, а й голосу ніколи не підвищив. Усі суперечки намагався розв’язувати миром. За своєю природою він був щирим пацифістом – дуже домашнім, затишним, безмежно турботливим. Особливою пристрастю Валентина з самого дитинства були тварини. У нашому домі завжди жили коти і собаки, про яких він ніжно дбав. Куди б брат не йшов, за ним повсюди бігли чотирилапі, відчуваючи його безмежну любов».
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглому Захисникові!
