Скандальний патріарх Кирил прийняв «наказ», в якому «вся територія сучасної України має ввійти в зону виключного впливу росії».
Документ прийняли 27 березня під час «народного собору» у московському храмі Христа Спасителя. Своє вторгнення в Україну у ньому декларують «новим етапом національно-визвольної боротьби російського народу, яка ведеться на землях Південно-Західної Русі з 2014 року проти злочинного київського режиму і колективного Заходу, який за ним стоїть». Інакше кажучи — як «священну війну».
«Наказ» був оприлюднений на офіційному сайті Московської патріархії.
Суто політичні тези Кирила, що відображають нав’язливі кремлівські пропагандистські концепції про «руський мир» та «ворожий Захід» навіть викликали певні обурення з боку УПЦ МП.
«Вважаємо, що розглянуті вище ідеї зі згаданого документа не можуть бути підтримувані релігійною організацією, яка претендує на те, щоб називатися християнською», – йдеться у підсумку заяви відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП.
Проте навіть не в усіх єпархіях висловились у підтримку цієї заяви канцелярії митрополита Онуфрія. Навіть формально її не розмістили, приміром, у Тульчинській єпархії УПЦ МП, де керівником є митрополит Іонафан, справу про антиукраїнську діяльність якого нині розглядають у Вінницькому апеляційному суді.
Благочинний Вінницько-Тульчинської єпархії ПЦУ протоієрей Михайло Торбахевич переконаний, що у своїх рішеннях московський патріархат далекий від християнських цінностей, а його заяви становлять загрозу для української ідентичності та суверенітету.
«Ми всі спостерігаємо деградацію священників московського патріархату. Вони чудово знають, що політики, які їх фінансували – і Деркач, і Новінський – підконтрольні ФСБ. Єпископи лише виконують настанови з Москви та зомбують парафіян. При спілкуванні з парафіянами різних храмів звертаємо увагу, наскільки зазомбовані віряни саме московського патріархату. Ми сподівались, що вони покинуть кривавого патріарха Кіріла. Але марно», – зазначає священник.
Те, що російський патріарх назвав «собором» отець Михайло вважає «збіговиськом російських адептів».
«Це був не собор, а зборище. Кіріл каже про священну війну проти українців. Вони хочуть захопити всю територію і знищити українську духовність. Наша віра, молитва, єднання будуть фундаментом нашої перемоги як і у війні, так і у духовній царині», – запевняє священник.
Він вчергове нагадав, що УПЦ МП була та залишається у єднанні з московським патріархатом, адже митрополит Онуфрій не вийшов з нього попри незгоду з окремими рішеннями. Ба більше, зараз в УПЦ МП заявили, що не підтримують формат «наказу», але не засудили патріарха Кирила.
На подив отця Михайла у Ладижині деякі люди досі засуджують земляків навіть за слова «Слава Україні!».
«Вони не ненавидять нас і не засуджують концепцію «руського мира». Тобто вони погоджуються з вбивством православних – священників та вірян. А як може бути прокляття у церкві? Але коли громада хоче перейти у підпорядкування ПЦУ, вони лунають. Проте коли РПЦ захопила єпархії на окупованих територіях в УПЦ МП не зробили відповідних кроків і засуджувальних заяв», – констатує священник.
Окремо отець Михайло зупинився на курйозах з храмами у Ладижині.
Фото: Суспільне Вінниця
«Місцеві священники чекають, що росія переможе. Ніхто з них не прийняв мудрого рішення, щоб працювати на благо України. З посмішкою ставляться до нашої країни. Коли кажуть, що «допомагають», то виникає запитання, кому? Святогірській лаврі, яка однозначно «за» Кіріла», – зазначає священник.
У нещодавно «переданому» до ПЦУ ладижинському Свято-Казанському храмі донедавна молились росіянам.
«Наче опиняєшся у глибинці рф. На іконах образи адмірала Ушакова, імператора Миколи. Жодного українського святого немає», – зауважує протоієрей, пригадуючи, що навіть діти місцевих священників УПЦ МП вчаться у росії.
Звісно, вирішувати жителям Ладижину, але панотець переконаний, що згодом треба збирати громаду та перереєстровувати назву і самого храму, «адже Казань – це російське Поволжя, яке немає стосунку до України».
«По всій Україні змінюють назви в соборах, які називаються Казанськими. Вважаю, так потрібно зробити і в Ладижині. Також нині у храмах замальовують ікони Олександра Невського, який багато лиха зробив нашим предкам», – каже протоієрей ПЦУ.
Нині на території Ладижина залишається чотири храми та собор УПЦ МП.
«Щодо священників МП, які досі в молитвах згадують Кіріла, вони мають визначитися – або з українським народом, або з тим «зборищем», – додає священник.
Рішуче та категоричне засудження так званого «народного собору» висловила і Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, яка представляє всі основні релігійні об’єднання України – християн, мусульман та юдеїв. Представники релігійної спільноти України стверджують, що «агресивна російська війна проти нашої Батьківщини є диявольською справою, а співучасть у ній на боці агресора, в тому числі через публічне виправдання, є духовним злочином».
ВРЦіРО закликала світових релігійних лідерів та організації міжконфесійної і міжрелігійної співпраці, зокрема Всесвітню Раду Церков та Конференцію Європейських Церков, засудити документи «ВРНС».
