Щороку у другу неділю жовтня в Україні святкують День художника. Одним з найвидатніших у світовому живописі уродженців Вінниці вважається Натан Альтман (1889–1970). Кубіст, пейзажист, графік, карикатурист прожив складне життя. Вінничани досі сперечаються щодо будинку, де пройшло дитинство митця. На жаль, більша частина його творчості зберігається у ворожій країні. З нагоди професійного свята NaПарижі вирішив поглянути очима Натана Альтмана на сучасну Вінницю.
Тема Альтмана і Вінниці доволі неоднозначна. У 13-річному віці він поїхав навчатися живопису в Одесі, потім у Парижі, а коли повернувся то оселився у Петербурзі. Проте саме за його ініціативою кінофільм «Єврейське щастя» за сценарієм Шолом-Алейхема знімався у Вінниці, і на плівці збереглися кадри історичної Єрусалимки, пізніше знищеної гітлерівцями та радянською владою.
Ще до 2014 року у Вінниці замислювалися над збиранням картин Альтмана для створення власної експозиції на батьківщині. Потім хотіли використовували його ім’я для скверу та галереї. Зараз ідеї поставлено на паузу до ліпших часів. Тому редакція вирішили «поглянути» на рідне місто митця його очима та пензлем за допомогою сервісу Gemini.
Якою б сучасну Вінницю побачив митець
Так от, на підставі аналізу творчості Натана Альтмана, ми сформували типові характеристики його унікального кубізму, а потім застосували їх для створення серії картин із фотографій сучасної Вінниці. Обрали найбільш впізнавані локації
Альтман не просто розбиває об’єкти на осколки; він реконструює їх, використовуючи систему взаємопов’язаних площин. Він зберігає впізнаваність об’єктів (пам’яток архітектури, фігур), але розкладає їх на геометричні грані (квадрати, прямокутники, трапеції, трикутники), які накладаються одна на одну, створюючи глибину через нашарування.
Для Альтмана дуже важлива матеріальність живопису. У його картинах завжди помітні сміливі, фактурні мазки та густий імпасто (густа фарба), що створює багату, майже тактильну поверхню. Поверхня картини виглядає як мозаїка з глибоких, насичених кольорових площин.
Кольори Альтмана — це глибокі, насичені, дорогоцінні відтінки. Він часто використовує глибокий кобальтовий синій, смарагдовий зелений, вохристий жовтий та насичений цегляно-червоний.
Його роботи часто мають драматичне освітлення, подібне до театрального, де світло перетворюється на геометричні осколки.
Водонапірна Вежа
Ця нічна сцена перетворена на складну композицію з геометричних площин. Вежа фрагментована на безліч граней, що взаємодіють одна з одною, зберігаючи впізнаваність своєї архітектури. Драматичне нічне освітлення перетворюється на геометричні уламки золотисто-жовтого, які прорізають глибоку кобальтову синяву неба. Фактура цегли передана через багатий, видимий імпасто та темні контури, характерні для Альтмана.
Майдан Небесної Сотні
Тут ми бачимо, як «синтетичний» кубізм Альтмана працює з комплексною архітектурною структурою. Фасад будівлі телебачення розбитий на складну сітку площин (скло, бетон, мурал), кожна з яких накладена під різним кутом. Фонтан і дерева перетворені на мозаїку з геометричних блоків. Кольорова гама насичена дорогоцінним синім і зеленим, з контрастними вохристими та червоними площинами, що створює декоративний та водночас структурний ефект.
Швейцарський трамвай на Соборній
Драматичний захід сонця перетворено на сяйливу мозаїку з площин мадженти, золота та теплої вохри. Будівля міськради та «Горки» з незвичним дахом розкладені на взаємопов’язані геометричні грані. Сам трамвай фрагментований на площини синього та білого, де його маршрут розбитий на кілька сегментів. Видимі мазки та чорні контури підкреслюють ритмічність міського руху та театральність світла, що є типовим для Альтмана.
Панорама Вінниці
Ця фінальна, масштабна робота є синтезом усіх попередніх елементів. Вона бере за основу панорамний вигляд з квадрокоптера, але агрегує ключові пам’ятки з усіх фотографій. Річка перетворена на мережу геометричних площин, що течуть крізь композицію. Золотоверхі собори фрагментовані на пірамідальні площини.
У центрі ми бачимо впізнавану Вежу та міст, перетворені на геометричні конструкції. Колірна палітра глибока та насичена (кобальт, смарагд, золото, вохра), з видимим, фактурним мазком. Вона поєднує вигляд зверху, збоку та layered перспективу, створюючи єдиний, мозаїчний образ міста.
Вид з Кумбар на Київський міст, а також собор та Замостя
Сквер Кумбари з видом на Київський міст є найдраматичнішим місцем. Кубістський пейзаж інтегрував різні символічні елементи. Вид з вікна «Скайпарку» на собор, поштамт, Центральний міст та Замостя є трохи вільною інтерпретацією цієї частини міста.
Однак, саме ці дві роботи залишили на столі разом з пензлем…
