Сьогодні, 10 травня, Вінниця проводжає останнім земним шляхом легендарного «Грінку» – Назарія Гринцевича. Він з дитинства мріяв захищати Україну і йшов до мети із 17 років.
«Якщо я ставлю собі мету, то дійду до неї, навіть якщо треба зубами вигризати, навіть якщо біль у суглобах», – так свого часу описав власне життєве кредо Назарій Гринцевич із позивним Грінка.
До Збройних Сил України тоді ще студент юридичного факультету Донецького національного університету долучився, коли йому не виповнилося й 18 років, пройшовши курс молодого бійця у загоні спеціального призначення «Азов». А свій 19-й день народження зустрів уже під час оборони Маріуполя. Був парамедиком, наймолодшим захисником «Азовсталі». Далі – поранення, ворожий полон. Після звільнення та відновлення Назарій знову повернувся у стрій. Разом із побратимами заснував підрозділ «Контакт 12», де командував взводом оптичних спостерігачів. Загинув 6 травня у бою поблизу міста Кремінне Луганської області. Серце воїна зупинилося у 21 рік…
«Вагу цієї втрати для кожного з нас і для України важко описати словами, – зазначають побратими Назарія із підрозділу «Контакт 12». – Своєю безграничною енергією і натхненням він вів за собою десятки та надихав тисячі людей. І його приклад вічно світитиме майбутнім поколінням».
За життя Назарій Гринцевич був удостоєний високої нагороди – ордена «За мужність» III ступеня.
Народився Назарій у Вінниці 10 березня 2003 року. Після закінчення ліцею № 32 вступив на юридичний факультет Донецького національного університету. Ще у шкільні роки захопився футболом, був вболівальником вінницької «Ниви», членом громадської організації «Центурія».
«Я знала, що Назар буде військовим. Він мріяв про це десь із років 14. І коли випала нагода, почав втілювати свою мрію. Так у його житті з’явився загін «Азов». Про те, що потрапив до нього на навчання, мене не повідомив. Пішов на хитрість, сказав, що їде на сезонні роботи за кордон, – розповідає мама полеглого Героя Мар’яна. – Звичайно, дивитися у вічі смерті – страшно. Назар також боявся, але ще страшніше йому було уявити, що ворог знищить Україну, змусить страждати мене, брата та сестричку. Тому й пішов воювати із нечистю…Таких, як він – одиниці, такі як він – цвіт нашої нації. Його найвідоміша настанова: “Що б у вас не було, любіть маму, їжте кашу, любіть Україну!” Пам’ятайте її та чиніть по совісті».
Церемонія прощання із Назарієм Гринцевичем розпочалась о 10:30 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Об 11:30 траурна процесія зупиниться на стадіоні «Нива», де відбудеться громадянська панахида.
Поховають воїна о 13:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
