Наприкінці 2022 року Верховна Рада прийняла закон «Про медіа», яким значно розширила регулювання цієї «царини». Мова йде про визначене законодавством правове поле, яке поширюється на аудіовізуальні (телебачення і радіо), друковані та онлайн-медіа. За словами представника Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Вінницькій області Вадима Мазурика, під час повномасштабного вторгнення весь цей медійний ресурс є надзвичайно важливий.
В ексклюзивному інтерв’ю NaПарижі він розповів про те, як змінилось медійне поле останнім часом, з якими скаргами на діяльність медіаорганізацій має справу та як новий закон «впливає» на медіа.
«Єдиним містом, де ще немає програм Суспільного мовника, є Козятин»
– Вінницькі медіа активно реєструються. Навіть ті, які щотижнево не виробляють контент. Скільки медіа наразі у Вінницькій області отримали реєстрацію та ліцензію на мовлення?
– З 2023 року розпочалась активна реалізація засад закону «Про медіа», який універсалізував медійний простір. Адже ним регулюються як аудіовізульні, так і друковані та онлайн медіа.
На Вінниччині ліцензії мають 18 аудіальних мовників. До цього переліку входять і ті, хто здійснює мовлення протягом 24 годин, і ті, які обмежуються відтинками часу у мережі національної Суспільної телерадіокомпанії України. Як правило, в них невеликий обсяг –15 хвилин на добу – зате присутні у переважній більшості міст, селищ і сіл Вінницької області.
Завдяки цьому ми маємо збалансовану мережу, яка здатна наповнювати ефір програмами як національними, так і місцевими. До речі, Суспільний мовник в нас працює практично повсюди.
Єдиним містом, де ще немає програм Суспільного мовника, є Козятин. Про виправлення цієї ситуації ми постійно наголошуємо. Історія нарешті повинна отримати щасливе завершення, адже неправильно, що у такому немаленькому місті відсутні програми НСТУ.
Хочу зазначити, що у багатьох населених пунктах області мовлення Національної суспільної телерадіокомпанії України з’явилось вже в період повномасштабного вторгнення. З 2022 року програми УР-1 стали доступними для слухачів у Погребищі та Хмільнику, у Могилеві-Подільському запрацював «Промінь».
Щодо аудіовізуальних мовників. Ліцензії мають 4 компанії, три з яких працюють. Дві у мережі Т2 (це ефірне цифрове мовлення), а одна здійснює діяльність в якості мовника у багатоканальній телемережі у Могилеві-Подільському.
Також згадаю про провайдерів програмних послуг (це кабельне телебачення). Є 11 місцевих компаній і ще чотири, які зареєстровані в інших областях, але працюють у нас. Цей сервіс доступний у 10 містах Вінницької області.
На Вінниччині зареєстровано 56 суб’єктів у сфері друкованих медіа і 102 видання. Тобто суб’єкт може мати декілька видань, а це і газети, і журнали, і наукові збірники. Тому практично усі університети є суб’єктами друкованих медіа, адже вони видають наукову продукцію. І не лише університети – тут є і інститути, і коледжі, інші наукові установи. Тобто, як бачите, медійне поле дуже різноманітне.
Що стосується онлайн медіа, закон дозволяє реєструватися їм добровільно, тому, напевне, їх менше. На даний час ми маємо 15 зареєстрованих онлайн медіа. Компанії реєструють сайти, інформаційні портали, власні сторінки у Facebook, TikTok, Instagram, YouTube-канали. Цей процес лише набирає обертів.
Тут важливо сказати, що власне соціальні мережі не є об’єктом регулювання з боку Національної ради.
І ще – добровільність реєстрації не означає можливість недотримання вимог законодавства. Закон про медіа передбачає різні версії функціонування онлайн-медіа – вони можуть бути зареєстрованими, незареєстрованими чи анонімними, але закон мають виконувати всі. Звичайно, зареєстровані медіа мають певні преференції порівняно з іншими.
– Чи були випадки скасування реєстрації чи анулювання ліцензії?
– У 2024 році відбулось анулювання ліцензії аудіальної компанії за її заявою (у Томашполі). Це єдиний випадок на Вінниччині за останні 3 роки.
По реєстрації ситуація наступна: два наукових збірника одного з університетів були зареєстровані як друковані, потім цю реєстрацію вони попросили анулювати і зареєструвались як онлайн. Тобто, на статистику це не вплинуло.
«По друкованому медіа 2025 року надійшла скарга щодо використання комуністичної ідеології»
– До теми трансляції «придністровських» та російських мовників у південних районах Вінниччини ми повертаємось під час кожного інтерв’ю. Проблему і досі складно вирішити?
– Її у принципі складно вирішити. Адже мовники з сусідньої країни нічого не порушують, позаяк мовлять на «своїй» території. Інше питання – що саме вони транслюють, які наративи там закладаються, адже цей контент доступний на нашій території. Тому, звичайно, ми маємо це відслідковувати.
Має бути чітке розуміння, що саме транслюється на нашу територію і за необхідності швидка реакція для захисту інформаційного простору.
Особисто я добре знаю контент аудіо- та телевізійних мовників сусідньої держави, слухаю і дивлюсь його постійно. Відзначу, що захист інформаційного простору нашої держави – один з головних пріоритетів Стратегії Національної ради на 2024-2026 роки.
– Нацрада сьогодні є, власне, основним органом, який регулює медіа. Як часто протягом 2024 року скаржились на вінницькі видання?
– Минулого та нинішнього року ми отримували скарги та пропозиції від глядачів і слухачів. Класифікуємо їх, намагаємось комунікувати і вирішувати проблеми. Найчастіше йшлось про відсутність сигналу Т2 або радіосигналів на певних територіях. Хочу наголосити, що часто звертаються люди, одразу конкретизуючи суть проблеми. Приміром кажуть: «Немає трансляції третього мультиплекса на такій-то частоті». Це прискорює справу: фахівцям КРРТ залишається розібратись, у чому проблема та швидко її ліквідувати. Такого роду звернення – велика допомога, і я дуже вдячний за це.
В силу певних причин іноді припиняється радіотрансляція у районі. І було навіть так, що ситуацію вдалось вирішити шляхом залучення потужностей київських компаній. Найголовніше, що питання було вирішене.
Звертаються люди на «гарячу лінію» Кабміну, ОВА. Є громадянин, який постійно відслідковує чи правильно по часу виходять програми. Йому важливо аби трансляція розпочалась в анонсований час. Якщо фіксує запізнення на кілька хвилин, телефонує на «гарячу лінію» та розповідає про негаразди.
Вже в цьому році надійшла скарга щодо матеріалу, опублікованому друкованим медіа. На думку заявника, цей матеріал у позитивному ключі показує роботу колишнього очільника районного комітету КПРС, а це заборонено згідно ч.10 статті 36 закону України «Про медіа». Заява наразі на розгляді юридичного управління Національної ради.
Взагалі розгляд звернень та скарг громадян – важлива складова роботи представника Національної ради.
«Свобода слова буває жорстка, незручна, когось «зачіпає». Такою є демократія»
– З початком повномасштабного вторгнення сформувався певний суспільний договір щодо правил у медіа. А чи спостерігаються, на Вашу особисту думку, в Україні утиски свободи слова?
– Свобода слова – основний принцип функціонування медіа у вільному суспільстві. Якщо немає вільних медіа – немає і демократичного соціуму.
Свобода слова буває жорстка, незручна, когось «зачіпає». Такою є демократія, це право людей говорити те, що вони вважають за потрібне.
Україна сповідує принципи Європейської конвенції з прав людини. Питання свободи слова як важливого чинника демократичного суспільства прописане у 10-й статті цієї конвенції. «Кожен має право на вираження поглядів» – це фундаментальний постулат. Разом з тим Європейська конвенція дає право регулювати – не обмежувати права, а саме регулювати – медіа в інтересах національної і громадської безпеки, територіальної цілісності держави тощо.
У період війни дуже важливий медійний консенсус. Вектор повинен бути направлений на те, щоб нація, країна вистояла, не втратила ідентичність і мала майбутнє. І медіа при цьому відіграють консолідуючу роль.
– Відсутність фінансової підтримки USAID майже не вплинула на вінницькі медіа. Чи у Вас інша інформація?
– В Україні розгорнулась дискусія навколо грантів, зокрема, стосовно припинення програм від USAID. Звичайно, це справа грантодавця – розпоряджатись своїми коштами, ефективно їх використовувати. Я висловлю власну думку – важливо, щоб разом з водою не вихлюпнути дитину, адже, наскільки мені відомо, завдяки підтримці USAID мали можливість працювати чимало якісних медіа. Буде дуже шкода, якщо вони підуть з медійного ринку.
– Національна рада періодично оновлює список осіб, які загрожують національній безпеці України. Він значно скромніший, ніж база центру «Миротворець». Чи існує співпраця у цьому напрямку з адмінами Центру дослідження ознак злочинів проти нацбезпеки, адже робиться одна справа?
– Можу сказати, що Національна рада керується 126-ою статтею закону «Про медіа». Там детально розписано, які суб’єкти долучені до формування цього переліку. Складає його Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (МКСК) на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України і Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. У кожного із цих органів своя сфера відповідальності. Наприклад, Національна рада робить такі подання на основі п’яти пунктів статті закону.
До списку можуть внести через заяви чи дії щодо підтримки агресії проти України, заперечення існування українського народу української державності, мови, суверенітету, участь в антиукраїнських заходах тощо. Є юридичні процедури та чіткі обґрунтування. Загалом список регулярно поповнюється, практично на кожному засіданні Національної ради приймаються відповідні рішення.
