Відповідного висновку дійшли учасники конференції «Зміни після війни чи Перемога завдяки змінам?..», під час якої було обговорено досвід ветеранської політики в США та проблеми ветеранів в Україні.
За словами організатора конференції, лідера ГО “Вільні та Вірні” Віталія Герсака, американська модель ветеранської політики має декілька принципових переваг. Вона ефективно виконує мотиваційну функцію для військових. Вона дає позитивний ефект в економіці, на ринку праці, у підприємництві, на рівні сімей і територіальних громад. Вона є прикладом того, як через ставлення до ветеранів закладається повага до громадянства та країни.
“Проте її неможливо просто так узяти і запозичити для використання. Аж надто неспівставними є наші можливості. Ми можемо лише спробувати чомусь навчитися із цього досвіду, особливо в питаннях законодавчого забезпечення, створення організаційних спроможностей, стимулювання ветеранського бізнесу та турботи про жінок-ветеранок. Звісно, це якщо є бажання вчитися та користуватися мудрістю інших” – наголошує В.Герсак.
Згідно матеріалів Доповіді «Американський досвід ветеранської політики для України», в США щорічно у бюджеті Мінветеранів виділяється біля 16 000 дол. із розрахунку на одного ветерана, а в Україні з наступного року закладається трохи більше 1000 дол. Загальний бюджет Мінветеранів США складає понад 300 млрд. дол, в той час як в Україні – лише 4 млрд. грн. Центральний апарат американського Міністерства у справах ветеранів налічує понад 7000 осіб, а в Україні лише 200.
Разом із тим, ветерани у США складають біля 5-6% населення, а ми будемо мати після війни цілих 15-20%, що за словами учасників конференції, стане безпрецедентним викликом для всієї існуючої системи соціальних гарантій, медичного забезпечення, ринку праці, громадської безпеки і т.д. Це буде проблема, якої не мають ані США, ані будь-яка інша країна світу.
На думку учасника конференції, голови Вінницького обласного представництва ГО «Вільні та Вірні» Віктора Пигулі таке зібрання стало платформою для суспільного діалогу про ветеранську політику в Україні. Це питання не можна відкладати на потім, воно нагальне вже сьогодні.
«Американський досвід та його потенціал для України, який був представлений на зустрічі, – важливий. Ми повинні використати їхні найкращі практики та вдосконалити для розвитку власної ветеранської політики. Для нас головне – ветеран та його родина! Проведена конференція вчергове спонукає до роздумів та реальних швидких дій» ,- зазначив Віктор Пигуля.
Ознайомитися із матеріалами Доповіді можна за посиланням – https://viv.org.ua/wp-content/uploads/2024/10/VV_adv_Bro_A4_2024_web.pdf
