Удар по “Охматдиту”: звіряче обличчя росіян
8 липня 2024 року внаслідок ракетного обстрілу постраждала дитяча лікарня “Охматдит” у Києві. Ворожий удар спричинив значні руйнування в одній з головних медичних установ України, що спеціалізується на лікуванні дітей. Вибух пошкодив декілька корпусів лікарні, зруйнував частину медичного обладнання та вікна у палатах. У момент обстрілу в лікарні перебували пацієнти та медичний персонал.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко за результатами роботи повідомив що, внаслідок атаки РФ на дитячу лікарню 8 липня там загинули двоє людей, за медичною допомогою звернулися 32 поранених. Госпіталізовані з травмами 8 дітей.
Обстріл “Охматдиту” викликав хвилю обурення серед українців та міжнародної спільноти. Президент України виступив із засудженням цього акту агресії, підкресливши, що це є черговим свідченням воєнних злочинів проти мирного населення. Представники міжнародних організацій закликали до негайного розслідування інциденту та покарання винних.
Громадянська ініціатива: байдужості немає місця
Після обстрілу тисячі українців мобілізувалися для підтримки постраждалих. Волонтери миттєво організували збір коштів на лікування та відновлення лікарні. Багато хто надавав кров для поранених, попри всі труднощі. Лікарі та медичні працівники з інших регіонів країни пропонували свою допомогу, зголошуючись на роботу в “Охматдиті” на волонтерських засадах. Український бізнес не залишився осторонь.
Великі компанії, пожертвували значні суми на відновлення пошкоджених корпусів та закупівлю нового медичного обладнання. Мережі аптек та приватні медичні установи безплатно надавали медикаменти та витратні матеріали. ІТ-компанії запропонували свої ресурси для організації онлайн-консультацій та телемедицини, щоб допомогти лікарям у цей складний час. Як повідомляє “ТСН”, український бізнес та громадяни за 28 годин зібрали на відновлення зруйновану російською ракетою дитячої лікарні «Охматдит» у Києві 280 млн грн. На зібрані кошти будуть відновлювати будівлю і закуповувати сучасне обладнання.
Міжнародна підтримка
Згодом за повідомленням Міністерства охорони здоров’я 8 липня у лікарні “Охматдит” постраждали 300 осіб, двоє медиків загинули, один маленький пацієнт помер у реанімації. Міжнародна спільнота також долучилася до допомоги. Посольства багатьох країн та міжнародні організації висловили свою солідарність з Україною та надали фінансову допомогу для постраждалих.
Багато закордонних лікарів та медичних організацій запропонували свої послуги для лікування та реабілітації постраждалих дітей. За повідомленням інформагенції “interfax-Україна” МОЗ отримало 14 запитів на медичну евакуацію за кордон дітей, які перебували на лікуванні в “Охматдиті”.
Духовна підтримка
Вся релігійна громада, всіх конфесій в Україні не залишилася осторонь біди. Зокрема дії Православної Церкви України показали, що духовна та матеріальна підтримка є невіддільною (частина/ознака) частиною допомоги постраждалим у важкі часи.
Єдність та злагодженість дій церкви, парафіян та волонтерів сприяли швидкому наданню необхідної допомоги, демонструючи справжні християнські цінності та любов до ближнього Найактивніше до надання допомоги долучилися Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир: організовував збори коштів та необхідних матеріалів. Свято-Покровська церква: надає регулярну підтримку лікарні “Охматдит“. Свято-Преображенський собор: активно долучився до волонтерських акцій та збору гуманітарної допомоги. Свято-Володимирський кафедральний собор: проводить благодійні заходи та марафони на підтримку лікарні. Прихід Святого Архангела Михаїла: надає фінансову та моральну підтримку постраждалим.
Своєю чергою на Офіційному сайті української православної церкви “Україна православна” з’явилося повідомлення “Благотворительный фонд Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Онуфрия “Мир вам” передал финансовую помощь больнице “Охматдет”, которая была значительно разрушена в результате российского обстрела Киева накануне.”
І здавалося варто б радіти Українська православна церква московського патріархату таки починає робити правильні кроки та в унісон з Православною церквою України реагує на кричущу ситуацію, визнає вину Росії за численні вбивства та агресію в Україні. Це ж чудово, однак не все так просто.
По гарячих слідах на своєму YouTube – каналі відома блогерка Яніна Соколова у публікації “Поки одні жирують” повідомила про досить неприємну ситуацію. Напевно мало хто знає, що у Києві на території Києво-Печерської Лаври (московський патріархат) в хорошому стані та повністю функціонує велика лікарня. “З 1918 року тут розміщувалася 1 міська інфекційна лікарня, з 1949 – передана науково-дослідному інституту інфекційних хвороб площею тисячі квадратних метрів. Раніше її приміщення використовували для лікування хворих на гепатит, СНІД і нейроінфекції як клініка Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського Академії медичних наук.” – зазначає Яніна Соколова у своєму відео. Водночас дітей які лікувалися у зруйнованих росіянами корпусах “Охматдиту” розподілили по інших лікарнях міста, де як ви розумієте палати не порожні в Україні йде війна. Крім того, закордонні лікарні беруть постраждалих на лікування.
Як виявляється мімікрія московських попів це нормальне явище. Часом треба віддати менше щоб зберегти більше.
Де ховається зло
Звичайно не варто говорити, що УПЦ МП то суцільне зло. Парадокс чи не правда?
Коли ми чуємо про шабаші звеличування керівництва країни агресора в московській церкві та молитви про “нашіх мальчіков” то відразу уособлюємо таку окрему церкву, як єдине ціле, однак це не зовсім так.
Нерідко спрацьовує стереотип коли, говорячи про церкву, як суспільне об’єднання, спершу ми уявляємо споруду, священнослужителів, церковну службу і потім вже саму паству. Так влаштована наша уява. Однак пріоритети розставлені не зовсім вірно. Церква це перш за все, паства, люди та громада. То ж картина змінюється. Зараз громадяни все більше розуміють, що говорячи про “нашіх мальчіков”, московські попи мають на увазі не захисників України, а саме окупантів і агресора.
Від початку повномасштабної війни вже 685 церков перейшли до Православної церкви України. І цей процес продовжується.
Такі приклади є по всій Україні. Візьмемо до уваги один із найсвіжіших.
Наприкінці минулого року вся територія Свято-Казанського храму у Ладижині повернута релігійній громаді ПЦУ. Рішення далося непросто. московські попи досить вміло маніпулюють свідомістю людей, тому не згодившись з рішенням більшості ввели затурканих вірян у протистояння незважаючи навіть на порушення українського законодавства.
Нехай повільно, але віряни Української православної церкви московського патріархату починають розуміти обман та маніпуляції московських церковників, що молитися за агресора то не є богоугодною справою та знаходять в собі сили возз’єднатися зі спільнотою однодумців Православної церкви України.
