Під час масованої повітряної атаки вранці 13 грудня 2024 року український пілот F-16 продемонстрував унікальну майстерність і встановив світовий рекорд. За один бойовий виліт у небі над Полтавщиною він знищив шість крилатих ракет. Цей неймовірний випадок викликав подив навіть серед досвідчених американських інструкторів.
Історію пілота розповів речник Повітряних сил Юрій Ігнат. Масована повітряна атака розпочалася вранці.
«Усе щось вперше відбувається… Спробував, вийшло! Переконаний, цей досвід стане в нагоді колегам», – пояснив пілот.
Уранці 13 грудня 2024 року під час масованої повітряної атаки окупантів у небі перебувало майже 200 ворожих безпілотників, балістичні «Кинджали» тощо, а також 94 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування.
«Саме «крилаті» — основна мета українського винищувача», – нагадав Ю..Ігнат.
Пілот розповів, що штурман наведення вивів його на ворожі цілі. По курсу була група з восьми крилатих ракет.
«Зближуюсь на відповідну дистанцію, бачу перешкоди — значить ракети мають власний РЕБ — так звані «засоби РЕБ індивідуального захисту». Приціл у F-ок досить потужний, якщо ціль вже в прицілі, то навіть під впливом РЕБ вона вже нікуди не дінеться з радару бортової РЛС. Я підлетів на зручну для роботи відстань, захопив цілі повторно, почергово запустив ракети і… влучив — обидві цілі знищено!», – зазначив автор рекорду.
Під крилами F-16 в українського пілота лише чотири авіаційні ракети класу «повітря-повітря»: середнього та ближнього радіусу дії. Першими у хід пішли ракети із більшою дальністю, потім льотчику довелося зблизитися до близько двох миль, аби застосувати ракети малого радіусу дії…
«Я підлетів до другої пари, захопив ракети, побачив, що від них теж «фонить російським РЕБом», та це їм не надто допомогло. Перший пуск — ціль збита, другий — теж! Радості не було меж, бо усі влучання по ворожих ракетах бачив на власні очі! В підвісних баках ще залишалося трохи пального, і бойова робота триває… Штурман наведення дає мені команду вийти в зону чергування, аби дати відпрацювати по цілях побратиму на Су-27», – згадує пілот.
Він виконав команду з пункту управління — відійшов у визначений район. Але на його курс вийшла ще одна ворожа ціль, яка, вочевидь, рухалася у напрямку столиці. «А чому б ні?» — подумав оборонець і доповів «на землю» про готовність працювати. Але ж чим?! Із озброєння на його F-16 залишилася лише скорострільна авіаційна гармата! Льотчик почав зближення з ціллю…
«Я розумів, що шансів поцілити у ракету, що летить із швидкістю 650 км+ небагато, — каже пілот, — спершу треба знайти її в небі вирівнятись по висоті і, з відстані не більше як 500 метрів, вести вогонь на випередження. Та й підлітати ближче вкрай небезпечно — у разі детонації бойової частини в 450 кг є великий ризик для літака, щонайменше влетіти у хмару уламків», – пояснив український захисник неба.
Пілот розумів це, він знав наскільки це небезпечно, як ризикує життям, і як правильно діяти в цій ситуації, бо не так давно проходив перенавчання на F-16 в Сполучених Штатах Америки.
Але є одне «але» — збивати повітряні цілі авіаційною гарматою у США українські пілоти вчилися виключно на тренажерах. В реальному польоті льотчики F-16 жодного разу не застосовували гармату проти ракет. То було уперше…
«Спочатку шукав ціль внизу — нічого. Потім набрав висоту, підняв радар і побачив її. Зробив усе, як вчили інструктори в США, як відпрацьовував на тренажері. Кілька черг із гармати — і вибух… потім ще один! Повторна детонація… подумав я, — але, як виявилось за результатами об’єктивного контролю — ракет було дві! Летіли «етажеркою», поруч одна від одної. Противник часто запускає їх у такій тактичній конфігурації, ціла група ворожих ракет може летіли близько одна від одної, аби супротивник бачив їх як одну ціль. Ну, власне, того дня я мабуть поставив рекорд. Втім, головне — результат! Радію, що мені вдалося, присвячую цей успіх усім побратимам, які пішли у вічний політ, так і не дочекавшись F-16 в українському небі», – розповів він.
Що ж у підсумку? За результатами об’єктивного контролю маємо стовідсоткове підтвердження факту, що вперше в історії у протиповітряному бою американський винищувач F-16 збив шість крилатих ракет, дві з них — авіаційною гарматою.
Коли український пілот повернувся на землю, його зустріли оплесками та оваціями на аеродромі: це і колеги-пілоти, і техніки, які готують борти до вильоту. Не приховували емоцій і в керівництві Повітряних Сил на пунктах управління. Приємно здивовані були й американці за океаном, дізнавшись, як працюють їх підопічні.
Отже, ЗСУ отримали від партнерів не надто нові модифікації «Ефок» (зрештою, як і інше наземне озброєння), на них немає потужних радарів та далекобійних ракет, аби наодинці змагатися в повітряних боях з технологічними літаками росіян, але молоді українські пілоти кожного дня доводять, що вони — найкращі, чи то в кабіні радянського, чи то — американського винищувача.
Тільки уявіть, яку грізну стримуючу силу в центрі Європи становитимуть загартовані війною українські пілоти, коли на озброєння Повітряних Сил надійдуть, скажімо, F-35-ті!
