З нагоди Дня Соборності та Дня пам‘яті Героїв Крут у 12-й залі Вінницького обласного краєзнавчого музею 22 січня відкрили документальна пересувна виставка «Символ твоєї свободи. Історія українського герба», яку було надано Українським інститутом національної пам’яті, який послідовно відкриває, досліджує та репрезентує історію України. Виставка триватиме по 28 лютого.
Про це повідомляє Вінницький обласний краєзнавчий музей
Виставка створена Українським інститутом національної пам’яті у співпраці з видавництвом «Родовід».
Українська революція 1917–1921 рр. – це період відродження української державності, формування української нації, ренесанс української культури та духовності.
25 лютого 1918 р. Мала Рада (орган Української Центральної Ради, що діяв між сесіями) ухвалила: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської держави часів Володимира Великого». Відтоді Тризуб офіційно – державний символ УНР. Після проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 р. Тризуб став державним гербом i для захiдноукраїнських земель.
Саме на фундаменті Української національної революції постала сучасна Українська держава.19 лютого 1992 р. Верховна Рада України ухвалила постанову «Про Державний герб України», якою затвердила Тризуб малим Державним гербом.
Виставка представляє унікальні матеріали, що демонструють давню історію й ту важливу роль, яку Тризуб відіграє в історії України, дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення.
Увагу відвідувачів привертатимуть світлини артефактів доби Київської Русі (монети київських князів з Тризубом), доби Української революції (поштівки, проекти УНР та Української Держави, тогочасні проекти печаток, прапори, банкноти, відзнаки, цінні документи тогочасних українських державних структур); листівки, документи, знаки розрізнення й іншу атрибутику ОУН та УПА, а також національну символіку доби відновлення Незалежності України та Революції Гідності.
На виставці можна побачити зображення Тризуба в інтерпретації Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна, Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олесія Кохана та ін.
