У Вінниці останньою земною дорогою проводжають військового Сергія Яцука. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Сергій ні хвилини не вагався. Разом із сотнями таких же добровольців він терпляче стояв у чергах до військкомату і вже за три дні мобілізувався на службу. Свій останній бій воїн (позивний «Сірий») прийняв 18 січня 2025 року поблизу села Шевченко Волноваського району Донецької області. Герою назавжди залишився 41 рік.
Про це повідомляє Вінницька міськрада.
Сергій Яцук народився у Вінниці 21 березня 1983 року. Після закінчення загальноосвітньої школи №27 він вступив до Вінницького політехнічного технікуму на економічну спеціальність. Ще під час навчання юнак познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Разом вони побудували міцну, щасливу сім’ю, в якій невдовзі на світ з’явилися двоє дітей – син і донька. Щоб його рідні ні в чому не знали потреби, Сергій брався за будь-яку роботу, бажаючи досягти майстерності. Розпочинав на кондитерській фабриці, а продовжив у логістичній та торговельній сферах.
«Навіть на війні Сергій залишався людиною, яка не боїться труднощів і завжди прагне розвитку. Він наполегливо опановував нові знання та навички, адже був переконаний, що вирішальними у цій битві є передові технології. Відтак невдовзі навчився ще й працювати з ПЗРК, – розповідає дружина полеглого воїна Оксана. – Здавалося, його ніщо не здатне зупинити… Після сповіщення, що Сергій зник безвісти, ми довго жили надією. Проте дива не сталося…»
Тривалий час він захищав небо над Вінниччиною у складі Повітряних сил. Згодом продовжив службу в 5-й окремій важкій механізованій бригаді. Бойове хрещення стрілець отримав під Кураховим і, попри поранення, залишився у строю. За вагомий особистий внесок у захист держави та високий професіоналізм командування частини нагородило його грамотами.
«Його дуже поважали колеги та цінували друзі, – ділиться дружина полеглого Героя. – Раннє батьківство лише загартувало Сергія. Він побудував будинок, посадив дерево та власним прикладом виховував дітей. Чоловік багато читав, знався на історії, а у спорті захоплювався плаванням, бойовими мистецтвами й настільним тенісом. Йому було цікаво спробувати себе в усьому та дізнатися якомога більше. Постійний рух уперед був стимулом його життя, а головною метою завжди залишалося благополуччя родини та щасливе майбутнє України».
Церемонія прощання із Сергієм Яцуком розпочнеться о 9:00 за адресою: вул. Л. Лук’яненка, 58, та о 10:00 – за адресою: вул. Барвиста, 14.
Поминальну панахиду за Захисником відслужать у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Початок об 11:15.
Поховають воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Початок о 12:15.
Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглому Захисникові!
