Сьогодні, 4 липня, у Вінниці останньою земною дорогою проводжають захисника Ігоря Линника. Воїн загинув 15 листопада 2023 року біля села Синьківка на Куп’янському напрямку, врятувавши перед цим життя двох поранених побратимів. Його серце зупинилося у віці 49 років.
Про це повідомляє Вінницька міськрада.
Ігор Линник за покликом серця став до лав Збройних Сил України влітку 2022 року. Служив у 34-му батальйоні 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Як старшина забезпечував злагодженість підрозділу, був лідером для побратимів, яких завжди вів за собою. Захищав Херсон, Часів Яр, Костянтинівку та Бахмут, за оборону якого отримав державну медаль.
За словами близьких, Ігор щиро любив Україну і з перших днів повномасштабного російського вторгнення готувався взяти до рук зброю. Переломним моментом для нього став ракетний удар по середмістю Вінниці у липні 2022 року. Допомагаючи рятувальникам на місці трагедії, чоловік на власні очі побачив страшні руйнування та людське горе.
Батько полеглого Героя Іван Васильович згадує: «Саме тоді син вирішив добровольцем йти на фронт. Уже за два дні Ігор приєднався до війська, де вивчився на помічника оператора зенітної установки. Попри це, на передовій він частіше діяв як піхотинець – завжди першим йшов у бій, дбаючи про побратимів. Вони ж цінували його за відвагу, витривалість та надійність».
Ігор Линник народився 17 січня 1974 року у Вінниці. Тут закінчив 9 класів у загальноосвітній середній школі №6 та опанував фах плиточника-облицювальника у Вінницькому професійно-технічному училищі №5. Під час служби в армії познайомився з майбутньою дружиною. Після демобілізації пара побралася, згодом у подружжя народився син, якого вони виховали в атмосфері любові та злагоди. Свою професійну діяльність Ігор пов’язав із приватною сферою шиномонтажних послуг. Водночас чоловік мав чимало захоплень, основним із яких був спорт. Він палко вболівав за улюблені футбольні команди й часто сам виходив із друзями на поле.
«Ігор був надзвичайно добрим і ніколи не проходив повз чужу біду. А найвищою цінністю для нього залишалася сім’я. Він був гарним сином і братом, люблячим чоловіком і батьком. Понад усе Ігор мріяв дочекатися онуків, але, на жаль, війна дуже рано забрала його життя, – каже батько Героя. – Загибель Ігоря – це величезне горе для всієї нашої родини, його друзів і колег. Проте для нас важливо, що після довгих місяців очікування ми нарешті можемо віддати синові останню шану на рідній землі, поховавши його поряд із такими ж воїнами, як він. Всі вони – Герої та заслужили на вічну пам’ять».
Церемонія прощання з Ігорем Линником розпочнеться о 09:45 за адресою: вул. Острозького, 63/2 та о 10:30 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться об 11:45 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглому Захисникові!
