Сьогодні, 3 жовтня, у Вінниці у глибокій скорботі прощаються з мужнім воїном Денисом Сокорчуком. 1 травня 2022 року десантник дістав важке поранення. Почалася інша, не менш виснажлива боротьба – за життя та відновлення. На жаль, підступні наслідки травм нагадали про себе: 1 жовтня 2026 року серце воїна зупинилося. Йому навічно 27.
Про це повідомляє Вінницька міськрада.
Денис Сокорчук (позивний «Техно») з дитинства мріяв про військову службу, а захист Батьківщини вважав справою честі. За покликом серця він долучився до лав Збройних Сил України у 2019 році. Пройшовши гартування в зоні ООС, Денис зустрів повномасштабне вторгнення у всеозброєнні й одним із перших прийняв удар ворога. У складі легендарної 80-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді розвідника-навідника він пройшов крізь вогонь найжорстокіших боїв у Новій Каховці, Чорнобаївці, Вознесенську та Олександрівці.
За бойові подвиги Денис Сокорчук був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою командувача ГУР України – особистою вогнепальною зброєю. Проте вище за будь-які нагороди він цінував повагу побратимів. Як згадує мати Героя, Лілія, Денис для бійців був беззаперечним авторитетом. Навіть зазнавши першого поранення у бою під Новою Каховкою, захисник відмовився залишити позиції, адже понад усе дбав про життя своїх товаришів.
«Після закінчення школи Денис свідомо не вступив до військового вишу, бо хотів розпочати службу з низів: відчути її зсередини, пройти шлях від солдата й здобути безцінний досвід, – розповідає мати Небесного Воїна. – Щойно йому виповнилося 20 років, він залишив студентську лаву і, реалізовуючи мрію дитинства, склав військову присягу. Денис умів усе: був загартований і тілом, і духом, влучно стріляв, чудово знався на техніці, успішно вистежував та ліквідовував ДРГ. Побратими цінували його здібності нарівні з командиром розвідувального взводу».
Денис Сокорчук народився 1 лютого 1999 року в Ужгороді. Як сину кадрового офіцера, йому довелося змінити низку гарнізонних містечок, аж поки родина не оселилася у Вінниці. Тут він закінчив загальноосвітню середню школу №13. Вчителі та однокласники пам’ятають його як надзвичайно здібного учня, який брав активну участь у міських, обласних та всеукраїнських олімпіадах із різних предметів – від природничих до математичних. Окрім навчання, Денис виявляв непересічний хист до спорту та художньої самодіяльності. Наступною академічною сходинкою юнака став юридичний факультет ДонНУ імені Василя Стуса, ступінь магістра якого він здобув у 2024 році.
«Найзаповітнішою мрією Дениса було повернутися у стрій. Він стійко переніс 22 операції та після ампутації руки робив усе, щоб якомога краще відновити свої функціональні можливості з протезом, який розробив сам, – говорить мати Героя. – Син по життю керувався гаслом: “Десантники завжди перші” і був таким завжди… Він залишив цей світ 1 жовтня – у День захисників і захисниць України. До останнього подиху Денис переймався долею побратимів, його душа боліла за всіх полеглих. Він палко вірив, що лише наша невмируща шана та пам’ять зможуть подарувати Героям спокій на небесах…»
Церемонія прощання з Денисом Сокорчуком розпочалося о 9:30 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 («Реквієм Хол»), та об 11:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 12:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглому Захисникові!
