Сьогодні, 12 березня, у Вінниці віддають останню шану захисникові Олександру Денисюку. Він боронив Батьківщину від ворога на Харківщині. Під час одного з таких боїв 18 лютого поблизу селища Вільча Чугуївського району отримав украй важке поранення внаслідок ураження пункту дистанційного пілотування ворожим FPV-дроном. Серце воїна зупинилося 7 березня. Йому було 43 роки.
Про це повідомляє Вінницька міська рада.
Народився Олександр Денисюк у Вінниці 18 червня 1981 року у Вінниці. Після закінчення 1-ї загальноосвітньої середньої школи здобув освіту у Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ за спеціальністю «Економічна кібернетика». Там і залишився працювати, роботі у виші віддав 8 років свого життя. Був слюсарем-електромеханіком, а згодом обійняв посаду інженера АГЧ. Пізніше у його трудовій біографії з’явилися також Вінницький завод «ВІНТАР» та ПрАТ «Вінницький дослідний завод».
Змінити мирну інженерну професію на військову вінничанина спонукала повномасштабне вторгнення російських загарбників. Долучився до Збройних сил України торік навесні. Воював із позивним «Грибник» у 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені отамана Костя Гордієнка. Виконував військові завдання в батальйоні безпілотних систем. Був майстром із оснащення вибухівкою ударних БпЛА.
«У війську Олександр був на своєму місці. Його досвід, здобутий у пекельних боях, став неоціненним для молодих побратимів. Він їх навчав, направляв та оберігав. За це користувався заслуженою повагою. Командування навіть посприяло у тому, щоб новорічні свята Олександр провів у відпустці разом із рідними – мною та донечкою. Це були найщасливіші моменти, – розповідає дружина Небесного Воїна Ганна. – А у той найстрашніший у нашому житті –18 лютого, побратими зробили все, щоб винести Олександра із бою. Реанімували після 8-хвилинної зупинки серця у польових умовах, далі до справи його порятунку взялися харківські, а згодом – столичні лікарі, втім, на жаль, поранення виявилося несумісним із життям…»
На Олександра із війни також чекали батьки та молодший брат.
«Олександр любив життя. Цінував час, проведений із родиною, донькою. А на дозвіллі захоплювався тихим полюванням – був вправним грибником та рибалкою, – каже дружина Героя Ганна. – Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, він одразу сказав, що піде захищати Батьківщину, бо інакше не зможе дивитися у вічі своїй дитині».
Церемонія прощання із Олександром Денисюком розпочнеться сьогодні о 13:00 у стінах Спасо-Преображенського собору. Далі траурний кортеж зробить почесне коло мікрорайоном Сабарів (початок о 14:30)
Поховають воїна о 15:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
