Верховний Суд вперше ухвалив рішення про законність переходу релігійної громади з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України. Воно має стати прецедентним для подібних випадків.
«За обставинами справи, частина жителів села Калинівка Житомирського району Житомирської області вирішила добровільно змінити канонічну приналежність, перейшовши до Православної Церкви України. Відповідна зміна, реалізована шляхом зміни статутних документів, була оскаржена до суду», – йдеться у повідомленні на Facebook-сторінці суду щодо рішення від 3 квітня.
Бажання калинівчан було оскаржено. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Справа пішла до Великої палати ВС.
Розв’язувавши питання про межі втручання держави у право на свободу віросповідання, Велика Палата ВС як засадничим положенням керувалася тим, що завданням суду є визначення того, чи заходи, вжиті на національному рівні, є виправданими та пропорційними, а також наскільки виправданим є втручання суду у внутрішні справи релігійної громади.
Керуючий Білоцерківською єпархією ПЦУ, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ Євстратій Зоря зазначив, що «загальну важливість цього рішення для триваючого з 2019 року процесу переходу релігійних громад України з УПЦ МП до ПЦУ важко переоцінити, адже воно стане прецедентним для всіх інших подібних спорів та надасть впевненості у законності такого переходу релігійним громадам, які ще вагаються ухвалювати рішення про вихід зі складу Московського патріархату».
«Крім того, у цьому рішенні надано відповіді на фундаментальні питання у такого роду правовідносинах: чи порушуються права колишнього настоятеля рішенням про перехід; яким чином визначається членство в релігійній громаді; у який спосіб визначається кворум під час загальних зборів членів релігійної громади», – зауважив архієрей.
Він уточнив, що «Велика Палата Верховного Суду вперше предметно розглянула спір стосовно переходу релігійної громади з юрисдикції УПЦ МП до ПЦУ».
Як пояснив NaПарижі начальник управління у справах національностей та релігій Вінницької ОВА Ігор Салецький, по суті, у Верховному Суді зауважили, що сумніви щодо неконституційності зміни підлеглості – особиста думка тих, хто оскаржував. Наразі у касаційній інстанції розглядаються десятки подібних справ з Вінниччини. Спільне в них – зміна юрисдикції від УПЦ МП до ПЦУ.
Фото: Спасо-Преображенський храм у Луці-Мелешківській
«Зокрема Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду зупинив провадження по справам двох парафій у Луці-Мелешківскій, що поруч з Вінницею, та Великій Кісниці Ямпільської громади. Тож ми чекаємо на повний текст рішення Великої Палати ВС, щоб ознайомитися з мотивувальною частиною та звертатися з клопотанням до продовження розгляду цих двох справ через усунення причин, через які провадження зупинили», – пояснив Ігор Салецький.
Фото: конфлікт навколо Свято-Успенського храму у Великій Кісниці
До речі, на умовному першому етапі і процес оскарження створення релігійної громади Казанського храму у Ладижині, який запустив священик УПЦ МП Євгеній Воробйов. Ймовірно, він сподівався на тривалі слухання та гальмування. Після рішення Верховного Суду ці сподівання будуть марними.
Фото: священик Євгеній Воробйов
Благочинний Вінницького районного благочиння Вінницько-Барської єпархії ПЦУ архімандрит Дорофей (Маркевич) каже про позитивне значення рішення для всієї держави, адже знайдено варіант виходу з патової ситуації, в якій опинились доволі багато релігійних громад.
«Поки не прийнятий закон (щодо заборони російської церкви, – прим. авт.) Верховний Суд дасть можливість розблокувати питання, дозволить відновити рух по тисячам справ, де громада вирішила змінити підпорядкування. Адже зараз вірян та священиків залякують тривалими судовими тяжбами, адвокатами… Тепер треба починати працювати на розбудову», – підкреслив архімандрит Дорофей.
Нагальність рішення складно переоцінити. Так, з одного боку почнуть рухатись справи, в яких оскаржувалось навіть створення громади ПЦУ, її право володіти храмом, на який ці парафіяни збирали кошти. А з іншого – створено умови для поштовху тим громадам, які вагаються «переходити» чи ні. Тепер вони розумітимуть, що захистять свій вибір.
