В яку суму можна оцінити тіньовий ринок таких популярних у Вінниці електронних сигарет? А в масштабах країни? Що вигідніше державі максимально легалізувати його чи ловити порушників і відпускати за донати на армію? Це лише поверхневі питання. Тема значно глибша та об’ємніша. Спробуємо, на скільки це можливо, висвітити основні факти, механізми та зробити висновки.
Тінь чи сутінки?
Нещодавно президент Володимир Зеленський назвав «космічним» фінансування української оборони. Для покриття оборонних потреб потрібно $27–28 млрд. Країна стикнулася з дефіцитом бюджету, який компенсувати можуть лише субсидії країн-партнерів.
Боротьбу з тютюновим тіньовим ринком завжди вважали складовою наповнення державної скарбниці. Причому, якщо у тіні, за висновками компанії Kantar, перебуває до 20% всіх тютюнових виробів, то ринок вейпів виглядає майже як terra incognita. Хоча нині люди молодого та середнього віку частіше віддають перевагу саме електронним пристроям з нагрітими рідинами.
У той же час, за новими дослідженнями Kantar за серпень 2026-го, тіньовий ринок електронних сигарет і вейпів сягає 93,3-93,6% від загального обсягу продажів. Окремі категорії – наприклад, одноразові пристрої та картриджі – нелегальні практично на 100%.
Через масштабну контрабанду та внутрішнє підпільне виробництво державний бюджет щороку втрачає близько 7,5 мільярда гривень лише на акцизних зборах (а загальні втрати з ПДВ перевищують 18,5 млрд грн). А хіба це не ті кошти, яких не вистачає оборонній промисловості?.. Зауважимо, цифри втрат є у відкритих джерелах. На Вінниччині достатньо прикладів боротьби з детінізацією, однак, боротьба більше нагадує паліативну допомогу невиліковно хворому.
Лише у Вінниці працюють сотні «точок»
Протягом серпня представники редакції та партнерських громадських організацій у середмісті Вінниці – на вулиці Грушевського – біля кав’ярень, ресторанів, магазинів, ТЦ і у сквері опитали 1500 перехожих. Так сталося, що 930, або 62% з них, зізналися, що віддають перевагу електронним сигаретам. Звісно, формат такого опитування не відповідає усім критеріям, аби казати про те, яким виробам дають перевагу вінничани. Проте дослідження вказує на значний відсоток певних уподобань.
Придбати електронні сигарети та вейпи на Вінниччині легко. Лише в обласному центрі налічується трохи більше 20 великих спеціалізованих брендових точок. Вони належать як загальноукраїнським, так і локальним мережам вейп-шопів.
Проте реальна кількість місць напівнелегального продажу перевищує цю цифру в рази за рахунок «острівців» у ТРЦ, стихійних МАФів та кіосків.
Якщо говорити про юридичну легальність бізнесу (наявність ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами та електронними сигаретами, зареєстрованого ФОП, сплату податків), то всі великі мережі працюють офіційно. Вони видають фіскальні чеки, перевіряють документи (продаж суворо 18+) та декларують оборот. Напівнелегальні теж дотримуються правил, хоча чеки видають не завжди.
Але якщо брати до уваги дослідження компанії Kantar про відсоток «тіні», то можна припустити, що повністю легальною є лише кожна 25 одиниця товару, а чистий «білий» бізнес практично витіснений «сірими» схемами.
Абсолютно білим бізнес не може бути апріорі
У контексті походження самого товару ситуація набагато цікавіша та складніша. Навіть великі «білі» мережі змушені працювати за схемою «конструкторів», тобто маневрувати у «сірій» зоні законодавства через заборону на продаж готових рідин із фруктовими смаками.
Майже всі вони продають набори для самозамісу – тобто окремо гліцерин, ароматизатор, нікобустер. Офіційно такі набори не підпадають під класичне визначення «готової рідини», тому часто не сплачуються величезні тютюнові акцизи, хоча Бюро економічної безпеки (БЕБ) активно штрафує за цю схему. А ще ніхто не відміняв контрафакт «під прилавком».
Втім, справжньою тіньовою імперією Вінниці фахівці називають нелегальні немережеві «точки», кіоски на ринках «Урожай», «Центральний» та дрібні МАФи. Споживачі заявляють, що у 3 із 4 таких місць чеки не видаються взагалі, а одноразові вейпи та флакони продаються без акцизних марок за готівку або переказом на картку.
Викриття відбуваються майже щомісяця
Куди дивиться БЕБ? Протягом 2025–2026 років Вінницька область стала одним із епіцентрів боротьби правоохоронців із нелегальним вейп-ринком. Гучні розслідування підтверджують величезні масштаби. Варто нагадати справу викриття мережі із 38 магазинів у травні 2026 року.
Тоді Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області спільно з прокуратурою накрило масштабну мережу, яка включала 38 торгових «точок» у Вінниці та ще 17 містах області. Організатори продавали рідини без ліцензій та акцизів, а за період 2024–2025 років встигли «відмити» через підконтрольні ФОП понад 67 мільйонів гривень. Усю продукцію було заарештовано, а справу передано до суду влітку 2026 року.
Зрозуміло, що закриття «точок» не означає їхньої повної ліквідації без «реінкарнації» у найближчій перспективі. Стала практика відновлення супроводжує будь-який «сірий» бізнес.
Також варто нагадати, що у лютому 2026-го детективи БЕБ у Вінниці «накрили» підпільний цех, який без ліцензій та дозвільних документів виготовляв рідини для електронних сигарет і постачав їх по всій Україні. Під час обшуків вилучено обладнання та контрафактну продукцію (нікотин, ароматизатори, готові суміші) на суму понад 20 мільйонів гривень.
Були і менш масштабні справи. Приміром, у липні БЕБ завершило досудове розслідування та передало до суду кримінальне провадження щодо двох мешканок Вінниччини. Вони організували продаж компонентів для електронних сигарет без ліцензій у звичайних роздрібних магазинах області. З незаконного обігу вилучено понад 4,5 тисячі ємностей із готовими рідинами, нікотином, гліцерином та ароматизаторами. Матеріали справи скеровано до суду.
За інформацією відомства, лише за перші сім місяців 2026 року у Вінницькій області з незаконного обігу вилучили майже 30 тисяч ємностей із рідинами для вейпів. Ця робота стала частиною загальнонаціональної операції БЕБ та Нацполіції проти нелегального ринку електронних сигарет в Україні.
Можна додати, ще й затримання на кордоні двох «мулів». Дві іноземки у серпні митниками та прикордонниками були затримані у Могилеві-Подільському, коли під одягом намагалися пронести з Молдови на Вінниччину 88 флаконів з рідиною. Припускаємо, що постачальники, як раніше, так і потім, використовували «мулів» для нелегального завозу рідин, адже кожній жінці під спідницю не зазирнеш.
Джерела редакції у прикордонні запевняють, таким чином на Вінниччину постійно заносять китайські рідини. Коли більше, коли менше. Для деяких жінок це стало звичайною щоденною роботою. Адже це ціла «прикордонна» індустрія, на якій заробляють сотні людей.
За «мільйонні» схеми не садять
Викривати «точки» можна частіше, ліквідовувати виробництва чи не щомісяця, зупиняти «мулів» з нелегальним імпортом на регулярній основі, але якщо є попит і надприбутки, пропозицію не зупинити лише зусиллями силовиків.
Проаналізуємо покарання тих, кого «гучно» затримували через нелегальний бізнес. У більшості випадків затриманим оголошують про підозру за статтею 204 КК України «Незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів», де частина 2 передбачає ув’язнення на 3-5 років у випадку виготовлення та повторного притягання до відповідальності, а частина 3 може бути задіяна у разі отруєння, що довести вкрай складно.
Так от, за продаж рідин для електронних цигарок чи їх виготовлення у Вінниці за останні півтора роки у в’язницю нікого не посадили. Найжорсткіший результат для місцевих організаторів тіньових схем зараз — конфіскація товару на мільйони гривень, арешт банківських рахунків, закриття магазинів та великі фінансові санкції.
Угода зі слідством та донати на армію
Наведемо детальний розбір ключового юридичного механізму, який дозволяє організаторам нелегального вейп-бізнесу (як у масштабах України, так і у Вінницької області) уникати реальних тюремних термінів.
В українському кримінальному процесі угода про визнання провини — це найпопулярніший спосіб для організаторів «сірих» схем залишитися на волі. Підозрюваний повністю визнає свою провину, детально описує схему постачання, «видає» спільників, погоджується на повну конфіскацію всього вилученого товару та обладнання, а також зобов’язується виплатити штраф і певну суму «на оборону».
Вигода для прокурора та БЕБ зрозуміла. Слідству не потрібно витрачати місяці на складні економічні та комп’ютерно-технічні експертизи, доводити провину в суді та ризикувати тим, що справа «розвалиться» через процесуальні помилки. Справа закривається швидко, а статистика розкриття зростає.
Таким чином підсудному замість реальних 3-5 років колонії за ч. 2 ст. 204 КК (за незаконне виробництво), суд на підставі угоди призначає покарання за ст. 75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробувальним (умовним) строком на 1-2 роки. Якщо за цей рік засуджений не вчинить нового злочину, судимість анулюється.
Тому, якщо він повертається у «бізнес», то діє через підставних осіб («дропів»).
З початком повномасштабної війни в українській судовій практиці закріпився унікальний тренд: добровільна фінансова підтримка Збройних Сил України визнається судами як «щире каяття» та «активне сприяння розкриттю злочину».
Як це працює у Вінниці? Під час передачі справи до суду адвокати обвинувачених надають квитанції про те, що їхні підзахисні перевели великі суми (від 100 000 до 300 000 грн і більше) на спецрахунок НБУ для збору коштів на потреби армії або безпосередньо закуповували дрони/РЕБ для конкретних військових.
Відповідно до ст. 66 КК України, перелік пом’якшуючих обставин не є вичерпним. Судді офіційно прописують у вироках, що «добровільне відшкодування збитків суспільству шляхом підтримки обороноздатності країни свідчить про високий рівень виправлення особи».
Для суддів це залізобетонний аргумент, щоб застосувати ст. 69 КК (призначення м’якшого покарання, ніж передбачено законом) або гарантовано дати умовний термін замість в’язниці навіть за масштабних обсягів контрафакту.
В суспільстві створено консенсус з цього приводу. Злочин суто економічний, для держави зараз набагато вигідніше отримати від тіньового ділка 200 тисяч гривень живими грошима на дрони для ЗСУ та ще 170 тисяч штрафу до бюджету, ніж відправляти його до в’язниці та витрачати бюджетні гроші на його утримання у колонії. Саме тому БЕБ та прокуратура у Вінницькій області охоче йдуть на угоди. Єдиний мінус цієї системи — організатори схем сприймають ці штрафи та донати просто як податок на бізнес або операційні витрати. Заплативши штраф, вони часто відкривають нові ФОП на «дропів» і запускають цехи заново. У підсумку держава втрачає значно більше.
У Польщі, Латвії та деяких інших країнах акцизи вводять на окремі компоненти, що дозволяє максимально легалізувати ринок. В Україні такий варіант обговорюється, але зрушень не видно.
