Працівники ДБР і СБУ завершили досудове розслідування щодо двох чоловіків, які використовували фейкові посвідчення посадовців парламенту та намагалися «заробити» на виборах ректора Вінницького НМУ імені Пирогова. Обвинувальний акт направлено до суду.
Про це повідомляють у пресслужбах ДБР і Вінницької обласної прокуратури, не називаючи назву університету.
Нагадаємо, раніше минулого року кандидатка на посаду ректора Вікторія Петрушенко розповіла NaПарижі про те, як аферисти з неї вимагали гроші за «протекцію».
Спочатку офіційна інформація. Як повідомляють силовики, один з ділків представлявся головою антикорупційного комітету при ВРУ, інший – керівником відокремленого підрозділу антикорупційного комітету при Верховній Раді у Вінницькій області. Вони у жовтні 2023 року запропонували «допомогу» кандидатці на посаду ректора. За 50 тисяч доларів аферисти обіцяли «залучити власні зв’язки в органах влади», посприяти її обранню, аби «клієнтка» не мала жодних перешкод.
Також чоловіки натякнули, що така пропозиція може надійти й іншим бажаючим обійняти керівну посаду. Жінка на словах проявила зацікавленість, проте відразу звернулася до правоохоронців.
Під час передачі авансу у розмірі $20 тисяч зазначеної суми хабаря обвинувачених затримали на гарячому.
Обидва фігуранти обвинувачуються у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та заволодінні чужим майном шляхом обману (ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна.
Зазначимо, тоді після оприлюднення ДБР, СБУ та прокуратурою офіційної інформації щодо затримання лідера та місцевого представника фейкового «Антикорупійного комітету при Верховній Раді» та інкримінуванні чоловікам шахрайства, у вінницьких медіа подали інформацію під «різними кутами». Кандидатка на посаду ректора ВНМУ ім.Пирогова Вікторія Петрушенко вирішила у межах дозволеного слідством прокоментувати ситуацію.
Вікторія Петрушенко була ініціаторкою зустрічі з журналістами, зокрема NaПарижі, на якій розповіла доволі багато цікавого.
– Пані Вікторіє, як підозрювані у справі про шахрайство вийшли на Вас?
– У липні до мого кабінету без попереднього погодження та запису зайшов чоловік, який надав свою візитівку, пояснив, що він представляє Антикорупційний комітет ВР і сказав, що хоче взяти в оренду університетський стадіон.
– Це був Віктор Бахмат, очільник вінницького відділення?
– Так. Саме він.
– Навіщо йому стадіон?
– Нібито для свого бізнесу. Я відмовилась продовжувати розмову, пояснивши, що стадіон потрібен студентам, тому мови про оренди бути не може. Тоді він запропонував у разі потреби звертатися, адже він займає «відповідальну посаду».
А от потім 19 вересня з невідомого номера я отримала sms-повідомлення із запитанням: «Чому не звертаєтесь про допомогу?». У відповідь я запитала «хто ви такий»? Людина нагадала та запропонувала під’їхати до університету для розмови.
При зустрічі він казав: «Я думав, що все рішили, а насправді все не просто – відмінили вибори. Чому не звертаєтесь?». Я пояснила, що допомога не потрібна. Він знову нагадав про свою «поважну посаду» і запевнив, що «може допомогти».
У мене з’явились певні підозри. Дуже нав’язливо пропонували допомогу. Більш того, цей чоловік згадав, що у мене два атестати доцента, а «так не можна». Кажу: «Це чому? Вони отримані на різних кафедрах різних університетів – медичного та педагогічного». Жодним чином не перетинаються.
І я йому сказала, що є питання до тих людей, які надали ці атестати до публікації у вільний доступ, хоча не мали права. Приміром, ксерокопія була лише у Вінницькому педуніверситеті і більше ніде. Хтось там її в архіві «знайшов».
Тоді цей «антикорупціонер» почав питати за суд. Знову ж таки я пояснила, що цими питаннями займається адвокат, а я не цікавлюсь деталями. Співрозмовник попросив все дізнатися та написати йому, щоб «допомогти», запевнивши, що все вирішує «на найвищому рівні».
– У міністерстві?
– Ні, ще вище.. І сказав, скільки це буде коштувати.
– Тоді прозвучало «50 тисяч»?
– І пропозиція подумати, а потім набрати його… Після цієї бесіди я звернулась до правоохоронних органів, розповіла все, і було запропоновано «відстежувати ситуацію».
– Як познайомилися з очільником так званого «Антикорупційного комітету» Фещенком?
– Його вінницький представник, аби я не вагалась, «для гарантії» запропонував поїхати у Київ – до офісу їхньої організації. Він не сподівався, але я погодилась. Годину у кабінеті поруч з Офісом президента слухала монолог «керівника» про їх «всемогутність».
– Або Бахмат, або Фещенко розповідали про успішний кейс у вирішенні подібних «питань»?
– Обидва. Розповідали про декілька випадків, коли успішно «допомогли» людям. І по Вінниці, і по різним областям.
– Я так розумію, що 20 тисяч доларів, які було передано перед затриманням підозрюваних, є авансом, щоб «організація» включилась у роботу?
– Так..
– «Залишок» мав бути сплаченим після отримання «позитивного результату» чи у процесі?
– У процесі…
– В офіційному релізі ДБР йдеться про «шахраїв, які вимагали у кандидатки у ректори», хоча за фактом вимагання провадження не відкривали. Чи були, на Вашу думку, натяки на вимагання від нині підозрюваних?
– Натяки були… Розслідування має встановити ще й інші деталі. Від початку нам було цікаво дізнатися хто стоїть за цим шахрайством? Правоохоронні органи наразі у рамках слідства з’ясовують, хто з людей в університеті, або людей, які колись працювали в університеті, або дотичних до університету, мають відношення чи замовив цю комбінацію, як і вважаю, яка мала б мене дискредитувати. Тому що на їх вимогу я мала написати заяву у цю «структуру», де вказати, що не влаштовує у роботі університету, у державі тощо.
Розумію, що потім цей «нарис» мав бути розповсюджений через ЗМІ.
