Після повернення з канікул сьогодні, 20 серпня, парламентарі проголосували за дискусійний законопроєкт #8371 щодо заборони релігійних організацій, пов’язаних з російською державою. Приємно, що всі нардепи, які обирались на Вінниччині, підтримали, адже область традиційно є серед лідерів за кількістю приходів УПЦ МП. Тепер документ має підписати президент Володимир Зеленський. Далі протягом 9 місяців триватиме «перехідний період», який передбачає реформацію.
Дев’ять місяців до припису
Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу пояснив, що термін у дев’ять місяців потрібен не для порятунку релігійних установ пов’язаних з Росією, а для дотримання усіх законних процедур, що передбачені у зв’язку із майбутнім набранням чинності законопроєкту «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».
«Після прийняття цього закону Українська православна церква, яка каже, що вона розірвала стосунки з Московським патріархатом, в чому насправді є багато підстав сумніватися, все ж таки почне процеси реального і остаточного роз’єднання з Москвою. А краще, звичайно, щоб крім процесів остаточного роз’єднання з Москвою пішов процес об’єднання з Православною церквою України. На це потрібен, дійсно, певний час», – розповів М.Потураєв.
За словами парламентаря, документ набирає чинності через місяць після підписання гарантом. Потім протягом трьох місяців Державна служба з етнополітики та свободи совісті має розробити нормативку під закон. А далі ДЕСС має сфомувати комісію, функції якою полягатимуть у дослідженнях. Це ще 2 місяці. Тобто загалом 6.
«Далі, якщо будуть встановлені порушення, ДЕСС видає припис і на його виконання дається 2 місяці з урахуванням адмінпроцедури оскарження», – зауважив Потураєв.
Звісно, у багатьох виборців законопроєкт викликав розчарування.
Парламентарка від Вінниччини Лариса Білозір виділила основні моменти документу:
він вступить в силу через день після публікації і дає 9 місяців на добровільне приєднання до ПЦУ;
через 9 місяців спеціальна комісія буде розпочинати перевірку релігійних організацій, які цього не зробили.
рішення про заборону буде прийматися в процесі адміністративного провадження або через суд, на основі зібраних правоохоронними органами доказів.
«Діяльність рпц має не релігійний, а політичний характер. Керівництво та духовенство рпц використовується для антиукраїнської діяльності, схвалює військову агресію росії проти нашої держави, благословляє російських солдат, які несуть смерть мирному населенню України. московської церкви не має бути в Україні!», – зазначила обраниця
Всі вінничанин, окрім одного уродженця
Нардеп від «Євросолідарності» Олексій Гончаренко першим виклав прізвища колег по Раді, які не підтримали законопроєкт. Серед них він назвав депутатів від «Слуги народу» – Брагар, Халімон, Культенко, Литвиненко, а Коптелов, Чернявський, Мазурашу (утримались).
«ОПЗЖ – всі проти, крім Загороднєго (він за) Бойко, Борт, Дунаєв, Йофе, Кальцев, Качний, Колтунович, Ларін, Льовочкін, Макаренко, Мамка, Мамоян, Папієв, Пузанов, Скорік, Суркіс, Чорний — всі вони проти. «ЄС», «Батьківщина», «Голос» – всі за. «Відновлення України»: Бурміч проти, Гунько проти, Воронько утримався, Дмитрук проти, Лукашов проти, Мороз проти, Шевченко проти, Яковенко проти. Позафракційні – Гріб проти», – зазначив Гончаренко.
Тож можна відмітити, що не підтримав лише уродженець Козятина Дмитрук, що і не дивно, адже він систематично підтримує УПЦ МП.
Нардеп Максим Пашковський голосування вважає «історичним рішенням, яке назрівало дуже давно, бо філіали КГБ, а потім і ФСБ росії пора було вимести з України ще в 1991 році».
«Нарешті у народних обранців вистачило сміливості вказати ворожим агентам дорогу додому. Дуже гуманний спосіб, я вам скажу. Переконаний, що товаріщ сталін, на якого зараз молиться сусід за порєбріком, відправив би подібні організації та їх членів зразу до апостолів», – переконаний депутат.
До речі, не всі обранці з Вінниччини публічно висказали свої думки щодо законопроєкту. Але хоч проголосували.
Епілог
Попри очевидні «мінуси» голосування показало, що представники різних фракцій можуть бути одностайні у певних питаннях, сам документ став скоріше політичним кроком, ніж «дорожньою картою». Далі побачимо…
