Про певні руйнівні процеси у провладній фракції у ВР протягом декільком місяців кажуть усі, від її очільника до медіа. Фактично можна казати про «зазіхання» на стабільність одної з державних інституцій – Верховної Ради. Народний депутат від «Слуги народу» Максим Пашковський, обраний по 11-му «вінницькому» округу, констатує, що «розпад монобільшості — пряма дорога до правового колапсу в Україні».
В інтерв’ю NaПарижі парламентар висловив свою думку щодо процесів, власної позиції та перспектив.
«Зараз не час ловити популярність, зараз час, вибачте, пахати»
— Пане Максиме, останнім часом все частіше у медіа зазначають, що можливий розпад монобільшості через бажання низки депутатів від «Слуги народу» скласти мандат. Наскільки такі настрої мають місце серед колег?
— Не може бути під час війни у народного депутата слова “бажання” в контексті виконання своїх обовʼязків. Якщо ти фізично можеш — виконуй! Ось такий настрій серед колег і серед керівництва партії: я повністю такий настрій підтримую і вважаю єдиним правильним. Сподіваюся, всі адекватні українці розуміють, що розпад монобільшості — пряма дорога до правового колапсу в Україні, який вигідний винятково нашим ворогам.
— На Вашу думку, скільки голосів за прийняття рішень гарантовано буде, скажімо, наступного місяця? Наскільки дієвим механізмом стане парламент?
— Немає жодних гарантій, коли мова йдеться про такий механізм, як Верховна Рада України. Не мені вам пояснювати, що серед народних депутатів завжди вистачало особистостей, готових в будь-яких момент розміняти інтереси народу України на ложку хайпу для себе. Інша справа, що кожного дня на різних рівнях ведеться робота щодо пошуку компромісних рішень, які не лише будуть дієвими, але і зрозумілими суспільству. Це щоденні зустрічі в комітетах, на округах, в межах фракції, з посадовцями та консультантами. Головна гарантія ефективної роботи Верховної Ради — максимальна робоча віддача кожного конкретного депутата і його розуміння, що зараз не час ловити популярність, зараз час, вибачте, пахати!
«Зупинка роботи Верховної Ради — це фактичний вихід України за межі міжнародного правового поля»
— Існує думка, що з окремими обранцями «працюють» люди, дотичні до Москви. Їхня мета паралізувати роботу Верховної Ради. Це конспірологічна версія чи вона має певне підґрунтя?
— Зупинка роботи Верховної Ради — це фактичний вихід України за межі міжнародного правового поля з усіма можливими наслідками. Тому будь-яка гіпотетична або фактична співпраця народних депутатів з будь-ким, хто навіть думає про російські інтереси в Україні — це державна зрада без жодних “але”. Як тільки факти подібної співпраці стануть мені відомі, наступної миті вони будуть відправлені представникам Служби безпеки України найвищого рівня. Але давайте будемо відвертими, туди ж будуть відправлені і ті, хто “розганяє” подібні чутки замість того, чітко і конкретно підготувати звіти і передати їх в роботу. Тому якщо у вас така інформація є, я готовий посприяти передачі її уповноваженим особам хоч зараз. Не забуваємо, що конспірологічні версії, роздмухані українськими чи іноземними ЗМІ з метою впливу на ментальне здоровʼя населення, військовою мовою називаються “інформаційно-психологічна операція”, а кожен оператор таких чуток — потенційний співучасник такої “ІПСО”.
— Ваш колега Сергій Демченко нещодавно заявив, що під час війни країна потребує диктатури. Чи згодні Ви з таким твердженням?
— Під час війни країна потребує чіткої та злагодженої роботи, де кожна людина в ланцюзі розуміє, що робити. Тоді не доведеться витрачати час на пояснення людям, звідки у керівників ТЦК автівки по 5 мільйонів гривень та чому у нас до сих пір проблеми з комунікацією між різними органами влади. Диктатура — це про ламати когось чи щось. Не бачу в цьому жодного сенсу — росіяни прекрасно показали всьому світу, що таке диктатура і до чого вона може призвести. Якщо Сергій Демченко в своєму вислові мав на увазі диктатуру порядку та чесності у відношенні до роботи, тоді погоджуюся.
«Потрібно колосально підтримувати малий та середній бізнес»
— Суспільству пропонують ідею збільшення видатків на оборону місцевими бюджетами. Як Ви, як мажоритарник, ставитесь до пропозиції, адже у такому разі громадам доведеться відмовитись від багатьох «власних» програм, зокрема по підтримці комунального сектору?
— Суспільству пора зрозуміти просту істину: війна коштує дуже дорого. Тому кожен, підкреслюю це слово, кожен варіант наповнити оборонник бюджет — це не вальяжний вибір, а необхідність! І моя задача як мажоритарника, пояснити виборцям, що війна не буває комфортною, а війна з росією взагалі стала боротьбою за життя, а не інтереси. Це не питання нової тротуарної плитки чи пофарбованого фасаду, питання в збережених життях українських захисників та захисниць. Тому жодних сумнівів немає — захист України зараз важливіше заміни тротуарної плитки на вулицях Вінниці.
— Часто буваєте у Вінниці? При спілкуванні з виборцями на що звертаєте увагу, яке раціональне зерно почули від вінничан?
— Як мінімум, 8-10 днів щомісяця я у Вінниці. Звертаю увагу, що потрібно колосально підтримувати малий та середній бізнес, бо саме на цих плечах зараз живе Вінниця. Моя особиста увага також прикута до розробки програм психологічної реабілітації вінничан, активно шукаю інвестиції та спеціалістів, готових підтримати мене та мою ініціативу. Роботи вистачає по багатьом напрямкам.
— Чи намагаєтесь втручатися у місцеву «політику»? Контактуєте з Сергієм Борзовим, Вячеславом Соколовим і Сергієм Моргуновим?
— У мене як у народного депутата України немає повноважень втручатися у роботу керівництва Вінницької ОВА, Вінницької обласної чи міської ради. Звісно, що контакти є, і за необхідності, я можу порадитися з керівником міста чи області щодо конкретного питання. Війна — не іграшка у рейтинги. Впевнений, мене в цьому підтримує і Сергій Борзов, і Вячеслав Соколовий, і, звісно, Сергій Моргунов.
«Вороги? Вони померли»
— Рік тому було ухвалено позитивне для Вас рішення ВАКС щодо невненесення орендованої квартири до декларації. Нині можете пояснити, хто та чому стояв за такою нібито «гучною справою»?
— Це не позитивне для мене рішення, а рішення про закриття справи у звʼязку з відсутністю складу злочину. Думаю, не моя справа коментувати, чому звичайну технічну помилку в роботі сайту було роздуто до цілої справи, на ведення якої з державного бюджету витратили чимало бюджетних грошей замість того, аби займатися дійсно важливими розслідуваннями. Звичайна українська бюрократія в її найгіршому прояві.
— До речі, раніше Ви відверто казали про наявність ворогів. Тепер примирились чи не цікавите їх?
— Вони померли.
— Наразі велика частина політиків працюють на перспективу. Маючи досвід у політиці, розмірковуєте над своїм майбутнім? Яким його бачите?
— Не бачу сенсу розводити теорію, поки у нас триває війна. На перспективу працюють зараз не лише політики, а в принципі усі українці та адекватна світова спільнота. Як можна зараз розмірковувати про якісь рейтинги та умовне завтра, коли війна знищує конкретних людей сьогодні та взагалі наше сьогодні. Після перемоги поговоримо.
— І наостанок, Ваш прогноз, як голови підкомітету з питань європейської інтеграції, коли Україна має шанс реально стати членом Євросоюзу? Після того, як з політичної арени підуть такі як Орбан, Фіцо чи після розпаду Росії?
— Україна стане частиною Євросоюзу тільки тоді, коли українці ментально та матеріально готові будуть стати частиною європейської сімʼї. Зараз же небезпечно будувати грандіозні очікування щодо дотацій, грантів та інших фінансових вливань без розуміння, що ми ще самі маємо побороти корупцію, роздуту бюрократію, а тим більше звільнитися від ярма війни, повернути назад свої землі. Це все проблеми, які нам ніхто, крім нас самих не вирішить. Ось після цього наші шанси стати членом Євросоюзу стануть фантастично реальними! А Орбан, Фіцо та росія — це вже минуле, яке трошки зачепилося в сьогоденні, але ненадовго.
