Представники ініціативи «Спадщина.UA» та керівниця проєкту «Палац Щеньовських», директорка Малієвецького історико-культурного музею Анастасія Донець повертають до життя маєток цукрових магнатів, який досі є однією з перлин Шаргородщині. Він розташований у селі Носиківка.
«Після десятиліть забуття 25 жовтня палац вперше гостинно відчинив для відвідувачів свої двері. Відтепер він шукає свого найкращого у світі господаря, який відновить його до первісного вигляду», – зазначають на сторінці Спадщина.UA.
Історію палацу складно назвати оригінальною. Схожих на Вінниччині багато. Відрізняються деталі, а також те, що палац у Носиківці зберігся доволі у непоганому стані, том у його відновленні є сенс.
Історія виникнення
Офіційно датою заснування палацу вважається 1886 рік. Проте відомо, що 1892 року колишній власник села С.Чарнецький продав частину земель пану Коревицькому (його маєток у 1905 році спалили селяни), а іншу частину, трохи пізніше – Станіславу Щеньовському, старшому сину Ігнація Щеньовського, власника маєтку та палацу в Капустянах, власника цукрової «імперії» на Поділлі та Волині, засновника та президента Товариства взаємного страхування цукрових заводів Польщі, міністра промисловості та торгівлі Польщі у 1919 році.
Майже одразу С.Щеньовський закладає в селі великий парк зі ставком. На початку XX ст. С Щеньовський купує у Коревицького його частину маєтку (скоріш за все після спалення палацу), та стає одноосібним власником села. Сам Станіслав не дожив до подій 1917-1918 років, загинувши на початку І світової війні у 1915 році.
В Насіківцях (колишня назва села) народились його сини – Ольгерд та Владислав. Дружина Людвіка разом з синами проживали до 1918-го, а потім емігрували до Польщі та проживали в Закопаному.
За радянських часів будівля палацу слугувала лікарнею та аптекою, школою, відділенням пошти. Потім її приватизували. Коли новий власник помер, його дружина не мала планів на споруду. Тому фактично з 2000-го палац був закритий і повільно «вмирав». Будівля занепадала та руйнувалась, територія заростала чагарниками, хоча у середині палацу зберіглась навіть ліпнина часів Щеньовських.
Перші екскурсії
Попри війну ідею з відновленням взяли на себе краєзнавці. Минулого року об’єкт викупили для проведення реставраційних робіт. Наприкінці жовтня відновили екскурсії до палацу. Під час першої його відвідало близько 20 людей.
Як зазначила керівниця проєкту «Палац Щеньовських» Анастасія Донець, окрім ліпнини, у палаці збереглися віконні рами, печі, сходи, двері та підлога.
«Всі столярні вироби у палаці оригінальні. Вони проєктувалися разом із будинками”, — зауважила А. Донець.
У пошуках
Як зауважила засновниця ініціативи «Спадщина.UA» Ганна Гаврилів, організація є лише «транзитним інвестором», зробили історичні дослідження, впорядкували технічну документацію правовстановлювальну, художні дослідження, а далі шукатиме того, хто б був зацікавлений у розвитку об’єкту.
«Зробили обмірні креслення, а також візуалізацію проєкту Щеньовських, яким він може бути за кілька років. Рекомендуємо для майбутнього власника реставрацію. Ми можемо рекомендувати тут зробити або культурно-туристичний розважальний комплекс, або ж заміський оздоровчий центр», —зазначила Г. Гаврилів.
Звісно, після війни. Втім наразі зроблено головне – підготовчі роботи. Врятовано ще один палац Вінниччини від загибелі.