Коли в Євросоюзі змусили український уряд погодитися на поступове підняття акцизів на тютюнові вироби, щоб вирівняти ціни по обидва боки кордону, посадовці розуміли ризики. Це обурення курців, розквіт тіньового ринку, але приваблювали додаткові надходження до бюджету у разі утисків нелегальних виробників. Через війну потреби держбюджету у надходженнях зростають, а спроможність громадян платити за сигарети більше -зменшується. Вінниччина ніколи не була в авангарді тютюнових тіньових процесів. Проте нині, особливо у сільській місцевості, простіше купити кустарні цигарки, ніж «білі» з акцизною маркою.
Про це повідомляє VinMedia.
Тіньовий тютюновий ринок Вінниці
Вінниця, у принципі, не є орієнтиром у темі нелегальних сигарет. В обласному центрі сотні торгових точок «з ліцензією», де кожні два-три тижні змінюють цінники на вітринах. Хоча, якщо пошукати, можна знайти тютюнові вироби від «місцевого виробника». Затяті курці знають щонайменше два магазини «для своїх», де торгують сигаретами на різний смак, але на 30% дешевше і без вітчизняних акцизних марок.
Менш вибагливі споживачі тютюнового диму звертаються на ринки за «сировиною». Тітоньку з мішками тютюну на ринку «Центральному» ще треба відшукати. Вона не особливо ховається, але стоїть далеко не на козирному місці. Інша справа – ринок «Привокзальний», де тютюн продають на його початку. Оминути торговця складно. Разом з тютюном можна придбати і гільзи для сигарет, щоб самому набити. Також доволі розповсюджений варіант – замовлення через мережу інтернет. У соцмережах достатньо «профільних» груп, де через поштових операторів пропонують надіслати тютюн, гільзи, упаковки для пачок, машинку для роздрібнення тютюну тощо.
Оскільки зараз не сезон, вартість тютюну зросла до 1200-1300 грн/кг (у квітні було 600), а гільз 150 грн (було 95) за 500 штук. Вінничани, які давно користуються закупівлею тютюну та гільз для власних потреб, пояснюють дорожнечу тим, що оптовики чекають на новий врожай. Хоча ціни до обіцяних 600 грн/кг не впадують, проте зниження до 1000 гривень ймовірне. Постачати тютюн можуть з різних регіонів. Переважно продавці зізнаються у місцевому походженні, іноді запевняють, що торгують імпортом з Румунії чи Болгарії. Перевірити майже не можливо.
Ще знавці кажуть, що кому не цікаво особисто «набивати» сигарети, купують розфасовані у zip-пакети по 20 штук. Такі упаковки коштують до 50 гривень.
Підпільний продаж у сільських крамницях
Знову ж таки зазначимо, що Вінниця – не показник. Журналістів редакції запевнили, що переважна більшість нелегального тютюну реалізується у сільській місцевості. І не тільки поштою. Більшість крамниць не має ліцензії на торгівлю тютюновими виробами, а якщо і мають, то сигарети з акцизом там майже ніхто не купує.
Місцева продавчиня знає усіх клієнтів, тому залюбки «з-під поли» забезпечує громаду і zip-пакетами, і паперовими пачками з цигарками переважно нелегальних вітчизняних брендів. Хоча можна купити і Bond чи Complement. На свята вони користуються попитом, адже трохи дорожчі.
Попит на тіньовий тютюн є стабільно високим. Як правило, все село знає про такий бізнес, ніхто магазин не здасть відповідним органам, адже тоді саме покупці постраждають. Розповідати про такий місцевий бізнес респонденти погодились за умови, що назву села ніхто згадувати не буде. Тим більше, що аналогічною ситуація є повсюди.
Полювання на підпільні фабрики
Звісно, боротьба з тіньовим тютюновим бізнесом триває. Так, за інформацією Бюро економічної безпеки протягом 2025 року на території Вінниччини було вилучено у лютому – 2 234 пачки, у червні – 14 905, у серпні – 23 698 пачок. У цьому напрямку працюють також інші відомства.
Якщо детальніше, то, за повідомленням Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та обласного главку поліції, у липні минулого року у Жмеринському районі двоє мешканців Запорізької області 21 та 24 років орендували складське приміщення, в якому обладнали «тютюнову фабрику». Незабаром нелегальну «сигаретну фабрику» та мережу збуту тютюнової продукції викрили силовики. У липні цього року на півдні Вінниччини ліквідували підпільну тютюнову фабрику До бізнесу причетним вважають трансрегіональне угрупування, яке «тримало» декілька виробництв у різних областях. Слідчі стверджують, що щомісячний тіньовий прибуток організаторів виробництва становив 30 млн грн.
Загалом 12 учасників злочинної організації отримали підозри. Раніше в них вилучили товару та обладнання на $1 млн та понад 3 000 000 гривень готівкою. Об’єкт у Могилів-Подільському районі було оснащеному камерами відеонагляду та мініелектропідстанціями. Тоді правоохоронці вилучили цигарки без акцизних марок, тютюн та виробничу лінію на суму понад 5 млн грн.
У серпні у Вінниці львівські силовики розшукали підпільну тютюнову фабрику з щомісячними прибутками у 30 млн грн. Лінія дозволяла виготовляти по 40 000 пачок на добу. У сигаретному цеху працювали 7 осіб — жителі Вінницької та Житомирської областей. У три зміни. На території Вінниці 28 серпня силовики провели 11 обшуків.
Нарешті у вересні у Калинівці викрили підпільну тютюнову фабрику, а шістьом фігурантам повідомили про підозру. Фактично у місті функціонувала невелика, але потужна тютюнова фабрика, яка забезпечувала протягом року власною продукцією не тільки Вінниччину, а й сусідні регіони. Викрили її детективи ТУ БЕБ у Вінницькій області.
У ході слідчих дій проведено дев’ять одночасних обшуків, під час яких виявлено та вилучено понад 50 тисяч штук цигарок з фільтром, близько 15 тисяч пачок тютюнових виробів вітчизняних та іноземних брендів без акцизних марок, сім станків для виготовлення продукції. Також вилучено сотні мішків та коробок тютюну, сотні тисяч гільз, порожніх пачок та пакувальних матеріалів для фасування готової продукції.
Редакції вдалось поспілкуватися з виробниками меншого штибу. За їхніми словами, наразі налагодити випуск нескладно. У гаражі, ангарі чи іншій господарській споруді можна облаштувати обладнання, яке коштує від 10 тисяч гривень, закупити сировини – тютюн, пачки, гільзи тощо – та за допомогою кількох помічників забезпечувати один-два райони.
Пропозицій по продажу обладнання у мережі достатньо. Тому полювання на виробництва та поява нових «фабрик» триватиме поки кустарі відчуватимуть, що отримують легкий дохід, а покарання символічне. За незаконне виготовлення тютюнових виробів, їх зберігання з метою збуту та збут, вчинені організованою групою передбачено позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. За наявності досвідченого адвоката покарання може бути умовним.
Зауважимо, Вінниччину не вважають регіоном з великим тіньовим ринком тютюну. До топ-6 регіонів, на які приходиться 71% всієї нелегальної продукції, належать Дніпропетровщина, Одещина, Київщина, Львівщина, Харківщина та Хмельниччина.
Тепер поглянемо на проблему з іншого боку. Нелегальний тютюновий бізнес завдає шкоди державі. Державний бюджет втрачає мільйони, які могли б бути спрямовані на обороноздатність. Мільйони уходять «на вітер» у прямому та переносному сенсі.
Тютюнову галузь називають бюджетоутворюючою. У 2024 році індустрією сплачено 135 млрд грн податків, що становить 6% від усіх податкових надходжень зведеного бюджету (в тому числі, 43% надходжень від сплати акцизного податку з усіх товарів підакцизної групи та 57% усіх надходжень від сплати роздрібного акцизу). Разом з тим, за даними KANTAR Україна у квітні цього року частка тіні зросла до 16,2% від загального обсягу тютюнового ринку, а податкові недонадходження до бюджету прогнозуються на рівні понад 25 млрд грн за рік.
Згідно з нещодавнім дослідженням Kantar, у квітні 2025 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами сягнув 16,2% (проти 14,1% на початку 2025 року), половина з якої – це псевдоекспорт або маркована duty-free. За такого рівня нелегальної сигаретної продукції на ринку України річні втрати державного бюджету України через несплату податків оцінюються в 25,2 млрд грн. Зважаючи на темпи зростання, за словами Мирослава Лаби, фахівця Економічної експертної платформи, тіньовий ринок тютюнових виробів нині сягає 17%..
Основними каналами збуту нелегальних тютюнових виробів у країні загалом виступають кіоски (38%) та магазини (29%). Значну частку також займають відкриті ринки (14%) та вуличні торговці (12%). За даними дослідження, основними виробниками нелегальної продукції є Винниківська тютюнова фабрика (52%) та Marshall Fainest Tobacco (43%).
Коментар
Наталія Фесюн, генеральна директорка Асоціації “Укртютюн”
Зважаючи на обсяги тіньового тютюнового бізнесу, які законодавчі ініціативи можуть суттєво зменшити його долю?
Якщо відверто, у правоохоронних і контролюючих органів достатньо передбачених законодавством інструментів для радикального зменшення частки тіньового сектору тютюнового ринку.
На жаль, ми вже декілька років спостерігаємо за динамікою нелегальної торгівлі тютюновими виробами і можна стверджувати, що коли правоохоронні органи та політичне керівництво держави ставлять за мету зменшити тіньовий обіг тютюнових виробів – результати просто вражають.
Наприклад, після досягнення рекордної частки нелегального ринку тютюну у жовтні 2023 року, який досяг позначки у 25,7%, навіть міжнародні партнери звернули увагу на необхідність вжиття відповідних заходів.
Мова йде про звернення послів країн Великої сімки.
В результаті, вже наприкінці 2024 року нелегальний ринок тютюнових виробів впав до 12,6%, про що свідчать дані Кантар Україна. Тобто якщо є політична воля і чіткий сигнал до вирішення проблеми – правоохоронні та контролюючі органи здатні миттєво навести лад і виконати покладені законодавством обов’язки.
Тим не менш, є кроки, що давно назріли. У парламенті припадає пилом прийнятий в першому читанні законопроект № 9364, який підвищує санкції та усуває низку прогалин у законодавстві, що наразі дозволяють зловмисникам мінімізувати відповідальність або взагалі уникати її. Ми підтримуємо його найскоріше прийняття.
Олександр Цивінський нещодавно звернув увагу на недоліки законодавства, які заважають БЕБ ефективно працювати. Це і на 50-60% менша (ніж в інших правоохоронних органах) зарплатня детективів БЕБ, і обумовлені законодавством проблеми з придбанням спеціальних засобів безпеки (внаслідок чого БЕБ вимушений для проведення обшуків залучати інші правоохоронні органи, що збільшує корупційні ризики) тощо.
Саме Бюро економічної безпеки є органом до підслідності якого віднесено більшість кримінальних правопорушень, пов’язаних із нелегальним обігом підакцизної продукції.
Однак і досі Бюро не має територіальних управлінь в найбільш необхідних регіонах. Так, за показниками того ж Кантар, чверть усієї нелегальної тютюнової продукції припадає на Дніпропетровську область, в якій досі немає територіального управління БЕБ. Тому галузь зацікавлена в тому, щоб БЕБ перетворився на повноцінно працюючий орган, адже саме до його підслідності віднесені кримінальні правопорушення у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів. Тому ми підтримуємо необхідні для цього зміни до законодавства.
Крім того, виступаємо за невідкладне прийняття змін до законодавства щодо закріплення процедури обов’язкового відібрання зразків продукції з кожної виробничої лінії у кожного виробника з певною періодичністю та ведення уповноваженим державним підприємством бібліотеки таких зразків. Це дозволить правоохоронцям замовляти трасологічну експертизу вилучених нелегальних пачок і порівняння одержаних результатів зі зразками з бібліотеки. Якщо вони співпадуть, це стане доказом, що певний виробник на певному обладнанні виробляє необліковану продукцію, з якої не сплачує податки (а, можливо, і маркує їх підробленими акцизними марками).
Які практичні кроки має зробити держава, окрім вимог до силовиків?
Держава має знайти всередині себе політичну волю ліквідувати тіньовий сектор тютюнового ринку і тоді ми всі будемо здивовані швидкістю та ефективністю детінізації.
Тютюнова тінь – насправді дуже серйозна проблема, яку не можуть вирішити чимало розвинутих європейських країн. Але Україна зараз знаходиться в особливій ситуації. Контрабанди практично немає, її частка на межі статистичної похибки.
Кордони з РФ і Білоруссю (основними постачальниками контрабанди в Україну до повномасштабної війни) перекриті. Практично вся нелегальна продукція виробляється всередині країни. Левова частка нелегального ринку належить всім відомим квазі-легальним підприємствам, які використовують старі, як світ, схеми для виробництва необлікованої продукції та ухилення від сплати податків. Але держава, маючи великий спектр правоохоронних і контролюючих органів, маючи жорстке законодавство (Єдиний державний реєстр обладнання, податкові пости на фабриках, обов’язкове цілодобове відеоспостереження на фабриках і в місцях зберігання, виробництво для дьюті фрі заборонено на час воєнного стану тощо) роками не може впіймати їх за руку. І щороку під час повномасштабної війни недоотримує понад 20 млрд грн податкових надходжень. Як-то кажуть, яких вам ще реформ не вистачає?
Ще однією проблемою, яка розростається надзвичайно швидкими темпами є майже повністю нелегальний ринок вейпів та рідин до них. Навіть у центрі Києва легко можна знайти десятки точок продажу електронних сигарет (вейпів) із смаками, відмінними від тютюнового, які заборонені в Україні. За оцінками фахівців, збитки держави від такого ринку оцінюються у 5 мільярдів гривень.
Чи варто державі знизити розмір акцизу?
Кожне нове підвищення ставок акцизу робитиме виробництво та обіг нелегальних тютюнових виробів все більш і більш прибутковою діяльністю. А з тіньових доходів власників відповідного бізнесу гроші підуть в кишені корупціонерам, на розвиток тіньової економіки, на розвиток транскордонних логістичних каналів тощо.
Найголовніше це передбачуваність та стабільність податкового законодавства, тобто зафіксовані наразі ставки акцизного податку на наступні роки не повинні змінюватись. При цьому слід додати, попри щорічне зростання ставки акцизного податку – ринок вітає такі законодавчі кроки, оскільки це дає змогу чіткого планування та прогнозування щонайменше до 2028 року.
Чи є дієві механізми впливу на легальних виробників, що постачають продукцію в «тінь»?
Є. Вище вже говорилося про обов’язкове відібрання зразків продукції та створення бібліотеки зразків. Утім, відповідні зміни до законодавства ще потрібно внести. І, як вже говорилося, будь-які законодавчі зміни – не панацея: ефективність відповідного механізму стане зрозумілою лише за наслідками його апробації.
Крім того, покладаємо надії на БЕБ і його нового керівника. Зараз штат БЕБ є критично недоукомплектованим, внаслідок чого територіальні управління створені лише в дев’яти регіонах України. Є й інші обумовлені недоліками законодавства проблеми, про які йшлося вище. Якщо вдасться перетворити БЕБ з хромого каченя на повноцінно працюючий орган, сподіваємось, що схеми квазі-легальних виробників нарешті буде ліквідовано.
Чи дасть позитивний результат агітаційна кампанія?
Медійні кампанії – інструмент довгострокового впливу навіть за ідеальних умов, коли немає війни та інших масштабних форс-мажорних факторів, коли доходи населення зростають пропорційно підвищенню ставок акцизу, коли податкова та регуляторна політика держави є прогнозованими та адекватними. На жаль, все це не про сьогоднішню Україну. Тому, від них не варто чекати миттєвого результату.
