Крижопільський райсуд 7 квітня колишню головну лікарку місцевого медзакладу Лесю Килімник і підприємця Івана Марінюка визнав винними у службовій підробці. Через їхні дії, як доведено прокурором, місцевий бюджет втратив сотні тисяч гривень. Завдяки підписам підсудних ці кошти підрядник отримав за роботи, які не були виконаними. Останнім часом у прокуратурі тема подібних «бюджетних розтрат» є пріоритетною, тому до судів надходять матеріали по справах минулих років у великій кількості. Справедливість хоч і з запізненням і частково, але відновлюється.
«Грудневе» утеплення
У жовтні 2017 року КУ «Крижопільський районний медичний центр первинної медико-соціальної допомоги» замовив у вінницького підприємця І.Марінюка капремонт двох сільських амбулаторій у Голубечому та Городківці. Роботи мали були виконані до кінця грудня. За трьома договорами медики зобов’язувались сплатити 728,3 тис. грн. Проте у середині листопада та на початку грудня було підписано акти виконання робіт обома сторонами, хоча і керівниця закладу, і піідрядник чудово були обізнані у тому, що до завершення ще далеко. На документах стоять підписи Л.Килімник і І.Маріняка.
У матеріалах справи фігурує висновок судово-технічної експертизи, датований травнем 2018 року, де відзначається, що цілий перелік робіт досі не виконано. Хоча на паперах були зроблені пів року тому. Приміром, у Голубецькій амбулаторії не штукатурили поверхні димарів, не облицювали плиткою стіни цоколя. Позицій невиконаних робіт доволі багато. Загалом їх вартість оцінили у 35,4 тисячі з оплачених 300 тис. грн. Так само і по Городківській амбулаторії. Там не утеплили стіни фасадів, не обліцювали зовнішні фасади, тощо. Експерти порахували, що за кошторисом не виконано робіт на 163,3 тисячі з 410-и.
Обвинувачені запевняли суд у своїй невинуватості. Ба більше, стверджували, що натомість були виконані додаткові роботи, за які нібито районна влада обіцяла окремо розрахуватися. Підприємець навіть позов до господарського суду подав, але потім відкликав його. Рішення пояснив тим, що повірив у те, що районна влада знайде кошти, щоб з ним додатково розрахуватися.
За строком давності
У судових засіданнях опитували свідків подій майже п’ятирічної давнини. Звісно, більшість з них деталей не пам’ятали. Втім деякі пригадали, що і на початку 2018 року якісь роботи нібито виконувались. Але остаточно ремонт не було завершено.
Вивчивши матеріали, суд дійшов висновку, що обвинувачення у розтраті майна (ч.3 ст.191 КК України) є не доведеними, а от що до службової підробки (ч.1 ст. 366) підписи та печатки посадовців сумнівів не викликають. Тож Килімник і Маріняка визнали винними лише по одній статті, призначивши покаранням штраф у розмірі 4250 гривень із забороною займати посади з виконанням організаційних та господарських обов’язків протягом року.
Через закінчення на час ухвалення обвинувального вироку строку давності обох фігурантів звільнили від кримінальної відповідальності. Обвинуваченим хіба що доведеться сплатити вартість експертиз у 30,2 тис. грн.
Наразі вирок не набрав законної сили.
Не єдиний випадок
Попри переваги системи Prozorro, її вимоги «обходять». І у Крижополі ремонт сільських амбулаторій не єдиний приклад бюджетних втрат на роботах, які не виконувались. Триває розслідування щодо перевезення дітей до ліцею №3. Оскільки освітяни не мали шкільного автобусу, то замовили послугу у підприємця. Згодом виникли підозри, що в аналогічний спосіб завдяки підписаним актам витрачено 1,2 млн грн. на перевезеннях, які по факту не здійснювались.
Слідство збирає докази у рамках кримінального провадження. Чи вистачить їх, щоб йди до суду з обвинуваченнями у привласненні, розтраті майна, чи тільки службовій підробці, буде зрозуміло згодом.
Також з’ясовуються обставини того факту, що протягом 2022-го і 8 місяців 2023 року, тобто після створення ОТГ, рахунки за енергоносії для ФАПів і амбулаторій Городківської громади сплачувались коштами Крижопільської селищної ради, що призвело до збитків у сумі 560,6 тис. грн.
Пріоритет для прокуратури
Зазначимо, факти розтрати коштів і завдання збитків бюджетам різних рівнів є серед пріоритетів у роботі органів прокуратури. Офіс Генерального прокурора наполягає та ретельному вивченні та доведенні у суді таких справ до обвинувального вироку та реальному покаранні винних.
На рівні регіону найбільш резонансні справи відбуваються за процесуальним керівництвом Вінницької обласної прокуратури, хоча більшість – окружних прокуратур. І справи потрапляють у різні суди.
Наприклад, наприкінці квітня завдяки угоді із САП посадовцям Лука-Мелешківської сільради ВАКС призначив умовні терміни за афери із землею, що спричинили збитки громаді. На початку місяці у Вінниці до суду передали справу посадовиці онкодиспансеру. Їй інкримінують службову недбалість, через що заклад зазнав збитків на 1,8 млн грн. А у Хмільнику до суду передали обвинувальний акт щодо комунальника. Його судитимуть за розтрату пів мільйона гривень.
У березні правоохоронцями було виявлено, що двоє посадовців «Укрзалізниці» розтратили 22 млн грн, оформлюючи доплати. До Хмільницького міськрайсуду скеровано справу щодо комунальників, які купили тротуарну плитку значно дорожче ринкової ціни. У Вінниці директорці медзакладу інкримінують безкоштовне надання послуг, за які треба було брати гроші. Їй інкримінують службову недбалість.
Статті різні, «історії» теж відрізняються, але в усіх випадках бюджетам громад чи державі завдано збитків. На жаль, не завжди покарання винних змушує запобігти злочинам у майбутньому, адже умовний штраф лише спонукає до пошуку варіантів перекласти бюджетні гроші у приватні кишені. Але це вирішують суди…
