Юрист, музикант, сержант-правоохоронець, командир танкової роти 41 окремої механізованої бригади… Історія кропивничанина «Гука» цікава несподіваними поворотами долі.
Про це повідомляє 41 окрема механізована бригада.
«У мене дуже несподівана кар’єра – спершу офіцер Збройних Сил України хоч і запасу, потім сержант і – знову офіцер ЗСУ! – розповідає «Гук». – Річ у тім, що я вивчився на юриста. Паралельно закінчив військову кафедру і отримав звання. Тривалий час працював судовим розпорядником та у державній виконавчій службі. Згодом пішов на службу до судової охорони. Там я був сержантом, незважаючи на звання офіцера запасу. Коли почалося повномасштабне вторгнення, я вирішив добровільно стати на захист України. Важко було мобілізуватися до лав ЗСУ з правоохоронного органу, але мені це вдалось. Так я став командиром танкової роти нашої бригади».
Молодому офіцеру із побратимами довелось брати участь у Курській операції та захисту прикордоння Сумщини. «Гук» пригадує, як танкісти щодня виїжджали вести вогонь по противнику, який кинув великі сили на цей напрямок: «раз хлопці влучним вогнем із автоматів збили ворожий БпЛА, що вже збирався бити по нашому танку. Іншим разом наш екіпаж витягав підбиту машину побратимів. Але і сам танк-рятівник зазнав аварії – зненацька злетіла гусениця. Це сталося серед білого дня, на рівній дорозі. Ще й погода сонячна, морозна. Чесно кажучи, ми були ідеальною мішенню для ворога. Але хлопці таки «взули» машину, дотягнули побратимів і успішно дісталися до своїх».
«Гук» каже, що добре засвоїв головне правило командира – щоб завдання було виконане без загиблих та поранених з нашого боку. Тому й ретельно прораховує кожну дрібницю, кожен момент. Цьому й вчить підлеглих командирів взводів, відділень та бойових машин.
«Дуже хвилююсь за своїх хлопців, особливо, коли у бою тримаю руку на пульсі, – констатує офіцер. – Ми – одна велика бойова родина. Це дуже велика відповідальність. Для мене найголовніше, щоб усі мої козаки повернулися живими і здоровими додому».
І на війні «Гук» має мрію. Ще школярем він успішно закінчив музичну школу, де опанував гітару та контрабас. Тож зараз дуже хоче при першій зручній нагоді згадати старі навички й таланти та навіть зіграти концерт для своїх побратимів.
