У 2020 році Олександр із позивним “Туман” був у десятці найкращих вчителів України, директором школи на Кіровоградщині. Однак, вирішив захищати України зі зброєю у руках. Спочатку був піхотинцем, нині він – начальник розвідки одного з підрозділів 41 окремої механізованої бригади.
Про це повідомляє 41 окрема механізована бригада.
За фахом Олександр – вчитель історії та правознавства. До військової служби працював директором школи у Кіровоградській області. Виховав численних призерів всеукраїнських, міжнародних, світових конкурсів, учасників конференцій світового рівня. Особисто теж перемагав у професійних конкурсах обласного та всеукраїнського рівня.
У 2017 році він увійшов до 20-ки кращих вчителів України, а у 2020 році – вже до десятки кращих за версією премії Global Teacher Prize Ukraine. Це так званий «вчительський Оскар»!
А ще Олександр захоплюється рукопашним боєм та тренував дітей у власному спортивному клубі. Багато його вихованців ставали переможцями обласних, всеукраїнських, світових змагань і турнірів, а нині захищають Україну.
Після повномасштабного вторгнення Олександр тричі намагався мобілізуватися до лав Збройних Сил України, незважаючи на можливість бронювання та повну відсутність будь-якого військового досвіду. І врешті добився свого.
Чоловік почав службу у 41 окремій механізованій бригаді з перших діб її формування: «Я починав свою службу простим піхотинцем – водієм відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу. Згодом мене направили на офіцерські курси. Так я з простого солдата став спершу командиром розвідувального взводу, а вже зараз – начальником розвідки. Мій бойовий шлях почався на Куп’янщині, далі були Часів Яр, Торецьк, Нью Йорк, Курська операція» .
До речі, вже під час служби, «Туман» вкотре взяв участь у всеукраїнському конкурсі, за результатами якого увійшов до п’ятірки кращих вчителів правознавства України!
«Туман» згадує, що разом із побратимом спершу вивчився на пілота FPV-дронів, а вже згодом особисто формував бойові екіпажі, які успішно нищили ворога. У одному з боїв, під час штурму наших позицій трьома колонами ворожої техніки хлопці спалили гордість путіна – танк Т90-М «Прорив»:
«РЕБ противника давив страшенно, але ми обійшли його лісовим масивом. Картинка зникла за десяток метрів від танка, і я доводив дрон «всліпу». Паралельно, на стрімі ми побачили, що танк був уражений, а пізніше зайнявся та вибухнув. Не передати, які у нас тоді вирували емоції. Вже згодом ми дізналися, що порвали «Прорив»!»
Нині Олександр сконцентрований на розвитку безпілотних систем, зокрема ударно-розвідувальної групи “Привид” у своєму підрозділі. Зазначає: «використання дронів значно підвищило ефективність бойової роботи і уражень. Це дозволяє значно берегти наш особовий склад. Я вдячний вищому командуванню, що дозволяли і підтримували подібні експерименти, які надалі стали прикладом.»
Найбільшим приводом для гордості «Туман» вважає своїх бойових побратимів, з якими пройшов найгарячішими точками Сходу і які разом зростали, вчилися, ставали сильнішими та перетворилися на справжню бойову родину: «Сімʼї моїх бійців підтримують одне одного у цей непростий час, стали опорою один для одного».
Офіцер також вдячний за підтримку вчительському та учнівським колективам школи, де працював до служби, спільноті вчителів зі всієї України, благодійникам. І радить тим чоловікам та хлопцям, які досі вагаються, якомога швидше ставати до лав 41 окремої механізованої бригади. Адже на війні важливі уміння та таланти кожного. Що Олександр і доводить своїм власним прикладом!
