Слідчі СБУ зібрали докази причетності двох посадових осіб ПАТ «Ямпільський приладобудівний завод», що на Вінниччині, до торгівлі з росіянами після початку повномасштабного вторгнення.
Нагадаємо, вчора NaПарижі писав про те, що у Вінницькому міськсуді чоловікам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слід зазначити, що слідчі дії тривають, і незабаром у судовій залі можуть опинитися ще п’ять фігурантів цієї справи.
З власних джерел NaПарижі відомо, що зокрема обирали запобіжний захід директору підприємства Валерію Кожухарю, чоловіку Кожухар Валентини Гаврилівні, яка нині є кінцевою бенефіціарною власницею, маючи прямий вирішальний вплив і 39.31% акцій. Саме така інформація сьогодні розміщена у відкритому доступі.
Проте до 2022 року. відповідно до аналітичної системи YouControl, власниками заводу були чотири особи: Валентина Кожухар, Олексій Макогон, Михайло Медвєдев та Дмитро Мельников. Останні троє зареєстровані у російській Самарі.
На той час зв’язки з РФ вважались формальністю, адже підприємство сплачувало податки у державний бюджет, створювало робочі місця та виробляло газові лічильники. Навіть більше того, ямпільських приладобудівників заохочували на обласному рівні.
У серпні 2016 року Валерій Олександрович Кожухар, голова правління ПАТ «Ямпільський приладобудівний завод» Ямпільського району, обласною владою був визнаний «Людиною року» у номінації «Промисловець». Нагороду йому тоді урочисто вручили тодішній голова ОВА В.Коровій і голова облради А.Олійник.
Тепер В.Кожухаря та його підлеглого вважають причетними до реалізації схеми так званого «паралельного імпорту» через Казахстан на російську територію.
Слід зазначити, що головною гордістю заводу, заснованого 1968 року в Ямполі для виробництва приладів, затребуваних авіаційною промисловістю тодішнього СРСР, після приватизації стали розроблені власними силами газові лічильники. На підприємстві пишаються асортиментом, унікальністю цих приладів і конкурентоспроможністю на міжрегіональних ринках.
Однак, безпосередньо на внутрішньому ринку існує якщо не монополія на лічильники, то скажімо так «жорстка конкуренція», яка надає переваги іншим виробникам. І виграють вони не за якістю чи іншими показниками, а тому що виграють.
Ямпільчани, як під час допитів доводив Валерій Олександрович (NaПарижі стало відомо про це з власних жерел), намагались реалізувати власну продукцію у країнах Центральної Азії. Нібито перед початком повномасштабного вторгнення були попередні домовленості з Туркменістаном і Узбекистаном. Однак, у підсумку партія «зависла». Щоб звести кінці з кінцями, виплатити податки та зарплатні, а також зберегти виробництво, маркетологи шукали інші ринки збуту. І от тут виникла пропозиція нібито від далекого родича одного з керівників продати у травні 2022-го товар казахстанській фірмі.
Вона виявилась «прокладкою», і лічильники далі були поставлені до Росії. Через 2,5 роки історія з контрактом «спливла». Менеджменту заводу загрожує покарання, долю підприємства сьогодні ніхто передбачити не може. Ймовірно, на об’єкт вже є покупці, які уважно слідкують за подіями.
Адже Ямполю після закінчення війни прогнозують стрімкий розвиток, є плани на інвестиції у тамтешній індустріальний парк і спорудження мосту через Дністер до молдовського села Кесеуць.
Редакція ні на що не натякає. Якщо люди винні, то мають понести відповідальність, якщо – ні, то – ні.
