Матеріал містить опис випадку онлайн-цькування, що може бути емоційно складним для читання
У сучасному світі соціальні мережі стають не лише джерелом інформації, а й майданчиком для публічного цькування. Один допис в локальному Telegram-каналі може змінити життя людини за лічені години. Особливу небезпеку становить те, що підлітки не лише споживають подібний контент, а й долучаються до його поширення.
ВОГО «Вінницький прес-клуб» у рамках проєкту «Інтернет без шкоди: впровадження профілактичних інструментів проти кібернасильства» дізнався про реальну ситуацію, яка склалася з дівчиною-підлітком, з перших вуст. Зі згоди її батьків ми розповідаємо цю сторію.
Заплатити або терпіти: нова схема заробітку на приниженні підлітків у мережі
Наша героїня – 12-річна дівчинка Анна (ім’я змінено) одного дня отримала коротке повідомлення від подруги: «Ти бачила?». У діалозі намалювався пересланий допис із Telegram-каналу, а в ньому – її фотографія, образи та нецензурна лексика.
- Я здивувалась коли побачила пост. Був шок. Дуже хотіла дізнатися, хто це написав. Перепитала всіх друзів і знайомих, але так і не дізналась, – розповідає Анна.
Наступного дня був новий допис про неї. Ще більш принизливий і болючий. Злякавшись, дівчина звернулася до спеціального боту спільноти. У відповідь отримала прайс-лист. Анні запропонували три можливі опції: дізнатися, хто скинув пост; видалити пост; обидва варіанти разом. Кожен мав свою ціну.
- Я б не скинула цих грошей, навіть якби вони в мене були. Злякалася, що мене надурять і не видалять пост, – так Анна відреагувала на пропозицію адмінів каналу.
Дівчина зрозуміла, що сама не впорається і вирішила все розповісти старшій сестрі. Чому не батькам? Боялася, що не зрозуміють, а вона не зможе пояснити, як склалася така ситуація. Проте батькам зрештою все сказала. Адже погортавши дописи каналу, дівчата побачили, що він містить десятки дописів із цькуванням та образами дітей і підлітків.
Матір зізналася, що особливо не цікавилася онлайн-життям доньки і не уявляла, які пастки чатують на підлітків у мережі Інтернет.
«Моєю першою реакцією були обурення і гнів. Чоловік порушив тему кібербулінгу у батьківському чаті класу Анни. Чесно кажучи, до цього випадку я не знала про подібні онлайн-спільноти. Переконана, що більшість батьків про це теж не знають і не здогадуються про віртуальне життя своєї дитини. Тому ми надали розголосу цій ситуації, аби запобігти подібному», – ділиться матір дівчинки.
Наступним кроком стала онлайн-заява до кіберполіції. Шаблон знайшли на офіційному сайті Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Дуже швидко зателефонували з місцевого управління та запросили прийти до найближчого відділку. Там довелося написати ще паперову заяву. До справи додали скріншоти та зазначили всі деталі. Термін розгляду подібних скарг, згідно українського законодавства, становить 30 діб.
Булінг як бізнес: що стоїть за скандальними Telegram-спільнотами
Під час підготовки цього матеріалу стало очевидно: ця історії – не виняток. Telegram-канал, у якому з’явився допис, є частиною мережі локальних спільнот. Подібні канали функціонують не один рік і є популярними в різних куточках України. Самі адміністратори презентують їх як простір, де можна публікувати плітки, розслідування і скандали вашого рідного міста.
На практиці більша частина контенту – це образи, приниження та насмішки над дітьми та підлітками. Анонімність адміністраторів створює для них відчуття повної безкарності.
«В організаторів таких телеграм-каналів одна ціль – підзаробити. І роблять вони це незаконним шляхом: через приниження і булінг. Часто популярність цих спільнот забезпечують самі підлітки, які поширюють інформацію», – пояснює Віктор Сторожук, капітан поліції, оперуповноважений управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції НПУ.
Просування таких каналів відбувається через TikTok, де самі підлітки записують відео з рекомендаціями підписатись або ж, навпаки, хизуються, що вже потрапили в цей Telegram-канал.
«Працюючи з молоддю, я завжди наголошую на важливості правил кібергігієни. Потрібно чітко усвідомлювати, якою саме інформацією ви обмінюєтеся навіть із друзями. Сьогодні ви можете товаришувати, а завтра у стосунках виникне суперечка, і звичайне фото, надіслане у приватній переписці, може бути використане проти вас», – наголошує Віктор Сторожук.
І додає, що адміністратори таких спільнот заздалегідь готуються до блокувань від кіберполіції.
«Люди, які причетні до створення таких спільнот, розуміють, що їх будуть блокувати, тому створюють певний алгоритм дій для поширення посилань на нові Telegram-канали, щоб перегнати аудиторію з заблокованої групи до нової. Тобто це насправді велика система, але ми намагаємося скорочувати цей технологічний момент, щоб надалі заблокувати такі ресурси і максимально вплинути на те, щоб подібний контент взагалі перестав створюватися», – зазначає правоохоронець.
Він наголошує: постраждалі від кібербулінгу мають розуміти, що у таких випадках кіберполіція – це перша “швидка допомога”. Тому потрібно негайно звертатися із заявами до правоохоронців. Заява буде слугувати підставою оперативного блокування ресурсі і обмеження токсичного контенту в інтернеті.
Цифровий щит: покроковий алгоритм протидії та контакти допомоги
В українському правовому полі поняття кібербулінгу чітко підпадає під визначення булінгу, тобто психологічного насильства з використанням електронних комунікацій. Важливо розуміти, що закон не вимагає тривалого цькування: навіть один публічний допис може бути визнаний правопорушенням, якщо він завдає шкоди емоційному стану дитини чи підлітка. Підставою для заяви є будь-які дії в мережі, що принижують гідність: поширення інтимних або відредагованих фото, публікація особистих даних (адреси, номеру телефону), створення фейкових акаунтів від чужого імені або заклики до її бойкоту.
Історія Анни доводить, що кібербулінг може бути як проявом підліткової агресії, так і продуманою фінансовою махінацією. У будь-якому випадку важливо зупинити цей тиск.
Припиніть будь-яку комунікацію. Не відповідайте на провокації, адже мета агресора – викликати у вас реакцію своїми повідомленнями.
Зафіксуйте докази. Зробіть скриншоти образливих повідомлень, коментарів, фото чи погроз із зазначенням дат і посилань, перш ніж їх видаляти.
Заблокуйте кривдника. Використовуйте технічні функції блокування в соцмережах та обов’язково надсилайте скарги модераторам платформ на токсичний контент.
Захистіть приватність. Змініть паролі, зробіть профілі приватними та приховайте особисті дані, як-от номер телефону чи адресу, обмежте доступ для надсилання повідомлень.
Розкажіть про ситуацію. Поділіться проблемою з дорослими, яким довіряєте. Не зволікайте і обов’язково звертайтесь по допомогу до спеціалістів.
Корисні контакти
102 або найближчий відділок поліції: для подання офіційної заяви про правопорушення.
Кіберполіція: онлайн-заява на сайті cyberpolice.gov.ua допоможе заблокувати шантажистів у Telegram та інших мережах.
0 800 213 103: Безоплатна правнича допомога.
116 111: Національна дитяча гаряча лінія – місце, де підлітка вислухають анонімно та безкоштовно.
15-47: Державна гаряча лінія психологічної підтримки.
@kiberpes_bot: Спеціалізований чат-бот у Telegram для допомоги у боротьбі з кібербулінгом.
teenergizer.org : Можна анонімно та безкоштовно отримати психологічну допомогу, консультації з питань інтернет-безпеки, кібербулінгу, тощо у форматі «рівний-рівному»
Скриншоти листування подані мовою оригіналу з метою відтворення реального контексту онлайн-насильства. Позиція проєкту – принципова підтримка української мови та засудження будь-яких форм насильства в цифровому просторі.
Проєкт реалізує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
