На початку червня українськими дронами завдали ударів по артерії, яка зв’язує Крим з Приазов’ям. Наразі є інформація про те, що повністю знищено Чонгарський міст через затоку Сиваш.
Про це йдеться у заявв керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка.
Він зазначає, що російська влада намагається замовчувати ситуацію. Адже Чонгарський міст є найкоротшим і найзручнішим маршрутом між окупованим Кримом і материковою частиною України. Саме через нього російські війська перекидали техніку та боєприпаси з півострова на південний напрямок фронту.
Нагадаємо, 9 червня міст повторно атакували дрони, через що рух знову призупинили. Окупаційна так звана влада почала рекомендувати користуватися «альтернативними маршрутами» через Армянськ і Перекоп. Це довше і логістично складніше. А вранці 10 червня – після чергової атаки – на тимчасово окупованій частині Херсонської області перекрили міст між Генічеськом та Арабатською стрілкою. Мова йде про ураження одного з трьох мостів: двох у самому Генічеську та одного вже на Арабатській стрілці.
Це вже друга важлива переправа, рух якою окупанти зупинили за останні дні після Чонгарського мосту.
До того ж окупанти обмежили рух військових вантажів трасою між Джанкой – Маріуполь – Таганрог через регулярні удари українських безпілотників. На тлі паливної кризи виходить удвічі цікавіше. Логістика стає довшою, дорожчою та менш прогнозованою. А будь-які проблеми з постачанням починають множитися по всьому маршруту.
Також раніше з’явилася інформація, що росіяни вимушені залишити позиції на Кінбурнській косі.
Гауляйтер окупованої Херсонщини Володимир Сальдо вже звернувся до москви з проханням підсилити лівий берег додатковими силами, адже він бачить активізацію ЗСУ на правобережжі. Йому обіцяли перекинути підрозділи Росгвардії.
Таким чином, схоже на полі бою вимальовується новий умовно Чонгарський напрямок. Колаборанти та росіяни чекають на чергову трансдніпровську операцію з висадкою українського десанту, розуміючи що не готові на оборону на десятках кілометрів. Сумнівно, щоб у ЗСУ були вільні такі сили, з якими можна наступати через річку. Тому активізація у цьому районі більше має психологічну мету. Росіяни вимушені відтягувати сили до устя Дніпра, шукаючи резерви, оголяючи інші тили. І ті «тили» убудуть більш вразливі…
