Вважається, що її треба полюбити змалку. Якщо до науки підходити глобально, то, ймовірно, саме такий підхід відповідає дійсності. Більшість вінничан може бути байдужою до стародавніх цивілізацій і навіть подій трьохсотрічної давнини, але дуже вразливі, коли йдеться про недавнє минуле. Можливо, це ностальгія за юністю чи дитячими оповіданнями предків. Так чи інакше, а полюбити своє місто чи село багатьом довелося саме завдяки спогадам чи відомостям про його історичні факти. Навіть легендарних. Наприклад, археологи називають Вінницьку область «білою плямою» на карті України, історики по крихтах збирають документи про минуле і скаржаться, що більша частина архівів згоріла в різні періоди. Дефіцит фактів заповнюється часом вигаданими «історіями». Так, у подільській глибинці вірять, що саме на берегах Південного Бугу стародавні скіфи закопали величезний бронзовий чан, а дністровські береги рясніли старовинними язичницькими святилищами. А чому б ні?.. Знахідки «чорних археологів» розкривають минуле краю з іншого боку. Хоча їхні знахідки, як правило, прямують у приватні колекції, а офіційна наука позбавлена навіть можливості з ними ознайомитись, певні відомості підтверджують наявність багатого культурного минулого нашої землі. Не забуватимемо, що з різних причин зараз модно цікавитися спадщиною. Тож попит породжує пропозицію. Не будучи спеціалізованим виданням NaПарижі не може і не стоятиме осторонь того, що цікавить вінничан. Не має значення, з якої причини. У нас завжди є і буде чим здивувати знавців і звичайних цікавих мешканців нашого.