Немає таких вінничан, які б не любили своє місто. Навіть якщо людина волею долі виявилася за тисячі кілометрів, вона десь у глибині душі усвідомлюватиме, що її частинка залишилася в місті, а їй самому небайдужа доля «перлини на Бузі». Вінницю не можна ототожнювати з конкретним представником влади, ЖЕКу чи продавцем у гастрономі. Вінниця та вінничани завжди були поняттям ширшим. Тим більше, не зовсім правильно місто асоціювати з мером. Так, на очільникові громади лежить величезна відповідальність за напрями розвитку, допомогу ЗСУ, він вказує вектор, але асфальтують вулиці, садять дерева, будують будинки звичайні люди. Кожен з них причетний до того, щоб дещицею своєї праці зробити місто кращим, кращим, комфортнішим і зручнішим. Так само Вінницю не можна ділити на «майданчики» для влади та вічних опозиціонерів. Десятки тисяч вінничан далекі від подібних уподобань і навіть не підозрюють про них. Яким бачить Вінницю NaПарижі? Різною, такою як вона є. Інакше й не може бути. Потрібно – похвалимо, є за що – пожуримо, виникнуть ідеї, а вони завжди виникають – запропонуємо. Коли зможемо – самі й реалізуємо. Так роблять усі вінничани. Бо люблять своє місто. А NaПарижі завжди підтримає тих, хто робить Вінницю кращою, знаходить недоліки, критикує та намагається їх виправити.