«Вітер» та «Артемон» – брати-близнюки з Кіровоградщини та артилеристи 41 окремої механізованої бригади. Усе життя брати йдуть поруч удвох. Удвох стали на захист батьківщини під час АТО, а потім і після повномасштабного вторгнення.
Про це повідомляє 41 окрема механізована бригада.
«З нас «Артемон» старший на 15 хвилин, – розповідають бійці. – Добре, коли поруч є надійне братерське плече. Недаремно батьки завжди вчили нас двох бути опорою, підтримкою і захистом кожному з нас. Ще у школі, коли хтось хворів чи не підготувався до уроку, ми допомагали один одному. На строковій службі інколи в наряди ходили один замість одного. І так само для нас двох настав час захищати Україну від ворога».
Ще під час антитерористичної операції «Вітер» та «Артемон» разом проходили службу у морській піхоті, де стали вправними артилеристами-навідниками самохідних артилерійських установок 2С1 «Гвоздика». Близнюки захищали Маріуполь. Щоправда, були у різних розрахунках. Цікаво, що тоді разом із ними служив їхній третій брат – найменший. А вже після повномасштабного вторгнення брати знову одягнули військовий однострій.
Брати-близнюки пригадують, як у розпал боїв на Сумському прикордонні розрахунки випускали сотню снарядів по ворогу, допомагаючи нашій піхоті. Згадують, як одного разу вороги виявили САУ і намагалися знищити її дронами-камікадзе:
«БпЛА падали на нас один за одним. Ми відстрілювалися на всі боки. Декілька дронів вдалося збити, але, на жаль, вони влучили і у нас. Одного нашого побратима поранило, бойова машина отримала певні пошкодження. Однак завдяки нашій мужності та самовідданості установку вдалось врятувати. Тож ми надалі знищуємо ворога!»
«У 41 окремій механізованій бригаді ми служимо з осені минулого року, – кажуть «Вітер» та «Артемон». – Ми зараз удвох у одному бойовому розрахунку на «Гвоздиці» – відповідно, командир гармати і навідник. Але при потребі можемо замінити та підстрахувати один одного і кожного з наших побратимів. У боях буває дуже важко. Тому надійне плече поруч дуже важливе для кожного з нас. Як в дитинстві та юності».
Вдома на «Вітра» чекають дружина і донька. «Артемон» із дружиною виховує сина. Хлопці кажуть, що підтримка рідних для них найголовніше і воюватимуть за них до Перемоги. А ще закликають тих чоловіків, які ще вагаються ставати на захист України, зробити це якомога швидше. Адже війна не пробачає зволікань.
