Цибулівка — село в Ободівській сільській громаді Гайсинського району Вінницької області з населенням більше 1000 мешканців. У населеному пункті є два храми. В одному служить священик УПЦ МП, релігійна громада іншого у червні 2023-го одноголосно підтримали перехід до ПЦУ, але й досі храм залишається зачиненим, а богослужіння на навіть на подвір’ї є рідкісним явищем. Будівля зачинена на замки, а вікна загартовані. Фактично парафіянок — адже сьогодні у селі залишились переважно жінки — змушують «перекваліфіковуватися» у «штурмовики», щоб повернути споруду.
Село з двома храмами
Історія появи на мапі Цибулівки доволі цікава. Хоча заснування села датують початком 18 століттям, але відомий переказ про цю місцину, пов’язаний із більш давніми часами – це оповідь про Криницю Слави, яку козаки поставили на місці знищення загону буджацьких татар та визволення із ясиру значної кількості українців. Та криниця існує в селі й нині, вона є історичною пам’яткою.
Проте безпосередньо Цибулівка за однією з версій почалася із хати втікача від пана із сусідньої Верхівки, селянина на прізвище Півкишка, який вирощував цибулю на правому боці річки Бережанка. Згодом поряд почали селитися інші селяни-втікачі – так з’явилася Цибулівка. Згодом з’ясувалося, що село лежить на панських землях, і у нього є власники. Спочатку ними були Потоцькі, потім – Собанські.
За іншою версією село носить назву на честь його засновника, вінницького поміщика Федора Цибульського.
На лівому боці Бережанки селились втікачі із Литви, яких називали литовчуками. Так з’явилася Нова Цибулівка. Також в обох селах з’явились переселенці із сучасної Молдови, яких називали волощуками.
Об’єднали дві Цибулівки вже у 20 сторіччі. У селі раніше було багато церков. Нині залишилось дві, які є пам’ятками архітектури місцевого значення. Одна з них – на честь Олександра Невського, якого дуже шанують у Росії через братні зв’язки з монгольськими господарями. Канонізували князя не зрозуміло за які заслуги. Цей храм належить громаді УПЦ МП.
Ще є храм Чуда архистратига Михайла в Хонах. Його будівництво відбувалося в 20-х роках XVIII століття. Освятили церкву на честь Святого Михайла значно пізніше.
За одну службу 1500 гривень?
За словами уродженки Вінниччини Ганни Пелешенко, рух до ПЦУ у всій Ободівській громаді розпочали наші воїни та батьки полеглих героїв із 2022 року.
«Один з тих, хто був ініціатором зборів у червні 2023-го релігійної громади у Цибулівці, Ярослав Данилюк загинув на фронті. Буде 40 днів як поховали Героя… Тоді він з матір’ю іншого загиблого захисника Марією Цимбал скликали односельців. На зборах люди одноголосно підтримали перехід до ПЦУ», — розповідає пані Ганна.
Збори у селі пройшли без сутичок. Минулого року релігійна громада і перереєструвалась, вказавши свою належність до ПЦУ Таким чином на сьогодні є лише одна релігійна громада храму.
Втім представники УПЦ Московського патріархату не планують віддавати нерухомість і «зайняли пасивну оборону». Двері храму одразу «прикрасили» міцним замком, а вікна – решітками.
«Декілька разів на території храму були відспівування полеглих військових, але служби не проводяться. Поки що», — пояснив Тростянецький благочинний Вінницько-Тульчинської єпархії ПЦУ протоієрей Михайло Торбахевич.
Фактично діючою у селі залишається лише церква Олександра Невського. За словами отця Михайла, нещодавно «московський» священик погоджувався відновити богослужіння у «зачиненому» храмі, але «на бензин» віряни мали зібрати по 1500 гривень за одну службу. Бо він не місцевий. Не збирали навіть.
За словами начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької ОВА Ігоря Салецького, релігійну громади храму зареєстровано, але поки ситуація не визначеною.
«Найближчим часом владика призначить священика у Цибулівку. Ніхто з людей гроші не вимагатиме», — запевнив Михайло Торбахевич.
Нагадаємо, у Гордіївці на Вінниччині співіснують дві релігійні громади одного храму З одного боку ситуація дещо інакша, адже громада Московського патріархату має потужну підтримку з боку депутата облради Г. Мазура, а з іншого теж – «замок», «ґрати»…
Заради полеглих синів
Проблему із «зачиненими дверима» мають вирішити у місцевій громаді. Влада не втручається.
Ганна Пелешенко каже, що існує механізм. Парафіяни мають замовити технічний паспорт на будівлю храму, а отримавши його, звернутись до обласної військової адміністрації задля безоплатної передачі майна.
На підставі розпорядження очільника області держреєстатор внесе відомості у реєстр про власника в особі релігійної громади. Далі державні інституції будуть зобов’язані сприяти фізичному потраплянню до храму.
«Однак, для виготовлення паспорту треба зробити обміри приміщення, а жінкам самим складно потрапити у будівлю. Чоловіки ж воюють… Тому виникла затримка у часі, але люди не зупиняться», — каже Пелешенко.
У Цибулівці не втрачають надії. Місцеві вірянки кажуть, що заради своїх полеглих синів мають «перемогти у цій битві».
Фото: zruchno.travel і власні