Іван із позивним “Люцифер” родом зі Жмеринського району Вінницької області. У мирному житті він працював машиністом баштового крана та будівельником-фасадником у Києві. У Збройних Силах України не служив. Тепер він – досвідчений офіцер-артилерист 41 ОМБр.
Про це повідомляє 41 окрема механізована бригада.
«Мою долю та життя вирішив випадок! – розповідає Іван. – Коли мені прийшла повістка, я повернувся зі столиці додому на Вінниччину. Дорогою підвозив двох військових, які саме їхали з фронту у відпустку. Ці хлопці й порадили мені служити у артилерії. Коли я вже мобілізувався, пройшов усі комісії та відбір, переді мною постав вибір – де та ким служити. Пригадавши поради своїх попутників, я, не вагаючись, обрав артилерію. Так і потрапив до лав 41 окремої механізованої бригади. Став солдатом – навідником самохідної артилерійської установки».
Після навчання “Люцифер” із побратимами виконував завдання на Куп’янському напрямку, а згодом у Часовому Ярі, Торецьку та Нью-Йорку. Іван згадує, що на Донеччині хлопці отримали бойове загартування, що стало їм у нагоді вже під час Курської операції.
«Вранці ми влучно відпрацювали по цілі. Щойно замаскували установку і зайшли до укриття, як почули потужний вибух. У “саушку” влучив ворожий “Ланцет”. Полум’я зайнялось з середини гармати та набрало сили. Ми зрозуміли, що горить порох зарядів. Швидко почали заливати гармату водою і загасили вогонь. Згодом нашу бойову машину успішно евакуювали на ремонт», – пригадує військовий.
Після боїв на Курщині “Люцифера” призначили на посаду старшого офіцера із присвоєнням звання молодшого лейтенанта. Нині молодий командир із побратимами, з якими разом починав свій бойовий шлях, успішно нищить ворога у прикордонні Сумської області.
Під час одного з важких боїв вороги намагалися спалити САУ за допомогою FPV-дронів.
«Ми почули в небі звук наближення безпілотників. Один дрон ми відразу збили зі стрілецької зброї. За десять хвилин налетіли ще два. Один нас відволікав, але ми його теж збили. Інший намагався уразити установку, втім заплутався у сітці. Згодом ми накрили гармату додатковими сітками, у яких увечері заплуталися ще два дрони! Ворогу так і не вдалося завдати нам жодної шкоди!», – зазначає офіцер.
За успішне виконання бойових завдань “Люцифера” нагородили орденом «За му́жність» III ступеня. Офіцер пишається братерством у підрозділі та щиро вдячний побратимам. Вдячний й волонтерам та усім небайдужим громадянам, які допомагають нашим військовим.
Але найголовнішою підтримкою для Івана є його родина: «Я воюю, щоб двоє моїх синів, яким зараз 12 та 16 років, ніколи не були в окопах. І раджу усім хлопцям та чоловікам якомога швидше приєднуватися до нашого артилерійського колективу 41 окремої механізованої бригади. Нам дуже потрібні свіжі сили!»
Нагадаємо, з березня 2024-го редакція NaПарижі разом з центром психології «Чумацький шлях» за підтримки компанії «Перчатка центр» і ФОП Вячеслава Шевченка розповідає про наших воїнів у рамках проєкту «Звичайний ГЕРОЙ». Дякуємо 41-ій бригаді за допомогу. Разом до Перемоги.
Підписуйтесь на сторінки NaПарижі official у соцмережах:
Facebook https://www.facebook.com/profile.php?id=61555871626583
Telegram https://t.me/naparisi
