Три живописні роботи вінницької художниці та сценографки Ірини Лупащенко, присвячені внутрішньому світу сучасної жінки, творчості та багатогранності людських почуттів, були представлені на VI Всеукраїнському двотуровому конкурсі майстрів і художників «Мальовнича Україна», що проходив 9–11 жовтня 2026 року. За результатами конкурсу мисткиня здобула Гран-прі.
На конкурс Ірина Лупащенко представила картини «Її Всесвіт», «Райдуга емоцій» та «Прелюдія». Ці роботи належать до двох авторських мистецьких проєктів — «Її Всесвіт» і «Душа Арлекіна». Попри відмінність сюжетів, їх об’єднують увага до внутрішнього світу людини, емоційна виразність образів та своєрідна живописна техніка художниці.
«Її Всесвіт»: сучасна жінка та безмежність її внутрішнього світу
Авторський артпроєкт Ірини Лупащенко «Її Всесвіт» присвячений сучасній жінці, її почуттям, духовній силі, творчій енергії та неповторності особистості.
На переконання художниці, внутрішній світ кожної жінки можливо порівняти із Всесвітом — багатим, складним, сповненим емоцій, спогадів, мрій і можливостей.
Проєкт охоплює не лише жіночі портрети, а й пейзажі та квіткові композиції, у яких образи природи стають метафорами людських переживань.
Центральна робота проєкту — «Її Всесвіт» — має особистісний характер. Художниця називає її своєрідним автопортретом, у якому відображено власні спогади, захоплення та життєві цінності.
Одним із головних символів картини став птах у польоті. Цей образ бере початок у дитячих спогадах мисткині про казку «Халіф-лелека», яку читав їй батько, а згодом набуває нового змісту завдяки повісті Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».
Для Ірини Лупащенко птах символізує свободу творчої особистості, здатність долати обставини, відкривати нові світи й не зупиняти власного духовного польоту.
Жіночий образ у картині поєднано з фантастичним простором, у якому планети нагадують сяючі коштовні камені. Це метафора багатства людської душі, де кожен спогад, почуття чи мрія має власний колір і значення.
Робота створювалася протягом тривалого часу. Спочатку художниця виконала ескіз розміром 60 × 80 см, а згодом перенесла композицію на полотно 110 × 80 см, посиливши її монументальність та емоційний вплив.
«Райдуга емоцій»: портрет як театральний крупний план
Ще одна конкурсна робота з проєкту «Її Всесвіт» — жіночий портрет «Райдуга емоцій».
Його художниця порівнює з театральним крупним планом — моментом, коли сценічні декорації відходять у тінь, а вся увага глядача зосереджується на обличчі героїні, її погляді та внутрішніх переживаннях.
Героїня портрета дивиться трохи вбік, ніби занурена у власні думки та спогади. Її обличчя зберігає психологічну зосередженість, тоді як навколишній простір вибухає яскравими кольорами.
Червоні та кармінові відтінки символізують пристрасть і життєву енергію, ультрамарин, фіолетовий і бірюзовий — мудрість, інтуїцію та внутрішній спокій. Жовті й помаранчеві спалахи створюють навколо голови своєрідне сяйво, підкреслюючи духовну силу героїні.
За допомогою кольору та фактури художниця прагне передати складність жіночого характеру, у якому можуть одночасно поєднуватися ніжність і рішучість, вразливість і стійкість, спокій і пристрасть.
У цій роботі особливо помітний зв’язок живопису Ірини Лупащенко з її багаторічним досвідом театральної сценографії. Композиція побудована за законами сценічної виразності: світло, колір, характер персонажа та емоційна напруга створюють цілісний художній образ.
Нині картину «Райдуга емоцій» можливо побачити у виставковій залі Вінницької обласної організації Національної спілки художників України за адресою: Вінниця, вул. Григорія Сковороди, 2.
«Душа Арлекіна»: мистецтво про народження творчості
Інший авторський проєкт Ірини Лупащенко — «Душа Арлекіна» — звертається до світу театру, творчого перевтілення, натхнення та емоцій, які супроводжують народження мистецького твору.
Саме до цього проєкту належить конкурсна картина «Прелюдія».
У центрі полотна — схвильована скрипалька, яка перебуває в особливому стані очікування перед початком виступу. Навколо неї — рух театральної завіси, образи балерин, елементи декорацій та загадкова атмосфера закулісся.
Картина передає мить, коли вистава ще не почалася, але її емоційна енергія вже народжується. Цей сюжет безпосередньо пов’язаний із професійним досвідом художниці, яка багато років працювала театральною сценографкою.
Ірина Лупащенко згадує особливе відчуття перед початком вистави: зал поступово заповнюється глядачами, оркестр налаштовує інструменти, відкривається завіса — і ще до появи акторів на сцені глядачі вперше бачать роботу художника-сценографа.
Саме ці переживання стали емоційною основою «Прелюдії».
Цікавою є й історія створення головного образу. Скрипальку художниця писала з уяви, однак тривалий час не могла знайти потрібного емоційного виразу. Допомогла випадкова зустріч зі знайомою актрисою. Її натхненний погляд справив настільки сильне враження, що після повернення до майстерні художниця змогла швидко завершити образ, над яким працювала близько місяця.
Важливим елементом картини стали яскраві кольорові фрагменти, що нагадують конфетті, метеликів або шматочки кольорового скла.
Їхнє походження пов’язане з дитячими спогадами мисткині — захопленням калейдоскопом, у якому різнокольорові скельця щоразу утворювали нові фантастичні візерунки.
Картина «Прелюдія» нині експонується в Києві, у у виставковій залі Національної спілки художників України, за адресою: вул. Січових Стрільців, 1/5.
Живопис мастихіном: техніка як частина художнього задуму
Особливістю всіх трьох представлених на конкурсі робіт є авторська техніка Ірини Лупащенко.
Художниця працює олійними фарбами в техніці імпасто — об’ємного пастозного живопису, коли фарба наноситься на полотно густими рельєфними мазками.
Для створення картин вона використовує мастихіни різних форм і розмірів, принципово відмовившись від пензлів.
Колір часто наноситься майже в чистому вигляді, без попереднього змішування фарб. Мазки, покладені під різними кутами, створюють складну фактурну поверхню, яка по-різному взаємодіє зі світлом.
Завдяки цьому картини набувають виразної матеріальності: фарба не лише передає колір, а й формує об’єм, рух і драматургію композиції.
Особливо цікаво цей прийом працює у «Прелюдії», де груба, рельєфна фактура контрастує з тендітною атмосферою театрального передчуття.
У портреті «Райдуга емоцій» мастихін фактично виконує роль скульптурного інструмента: обличчя героїні не стільки промальоване, скільки виліплене фарбою.
Для Ірини Лупащенко техніка ніколи не є самоціллю. Вона підпорядкована художній ідеї, емоційному змісту та характеру образу.
Від театральної сцени до сучасного живопису
Творчий шлях Ірини Лупащенко тісно пов’язаний із театром. Упродовж багатьох років вона працювала головною художницею Вінницького академічного музично-драматичного театру імені Миколи Садовського, створювала сценографію та художні образи вистав.
Цей досвід став важливою основою її сучасного живопису.
Театральне мислення відчутне в побудові композицій, використанні контрастного освітлення, драматургії кольору та особливій увазі до психології персонажів.
Водночас художниця розвиває власну живописну мову, у якій поєднуються емоційність, символічність, насичений колорит і виразна фактура олійного живопису.
У проєктах «Її Всесвіт» і «Душа Арлекіна» ці риси знаходять різне втілення, але служать спільній меті — розкрити внутрішній світ людини та показати мистецтво, як простір духовної свободи й творчого самовираження.
Здобуття Гран-прі VI Всеукраїнського двотурового конкурсу майстрів і художників «Мальовнича Україна» стало новим визнанням творчості Ірини Лупащенко.
Сьогодні твори художниці одночасно представлені на виставках у Києві та Вінниці, даючи глядачам можливість безпосередньо познайомитися з її мистецтвом і відчути особливу виразність живопису, створеного мастихіном.
