Вінницькі слідчі 41-річній колишній головній бухгалтерці «Вінницяпобутхіму» повідомили про підозру у заволодінні понад 3 мільйонами гривень. З цієї суми майже 2 мільйони гривень мали були зараховані до державного бюджету та спрямовані до фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Слід зазначити, що кошти вона переводила у той час, коли завод ще не отримав нового власника, і пильність держави «шкутильгала» через увагу до продажу активу.
Як повідомляють у пресслужбі Вінницької обласної прокуратури та відділі комунікації поліції Вінницької області, підозрювана через електронні банківські кабінети націоналізованого підсанкційного підприємства вказувала недостовірні відомості про нібито виплату заробітної плати та безпідставно перераховувала кошти на свої рахунки та рахунки людей, які навіть не працювали на заводі.
Йдеться про період з березня 2025 року по лютий 2026 року, коли підприємство за рішенням Вищого антикорупційного суду було конфісковане з російської власності, націоналізоване та перебувало у власності держави Україна.
З власних джерел NaПарижі відомо, що мова йде саме про ПАТ «Вінницяпобутхім», яке належало російській компанії «Нєвская косметіка» В.Плєсовських. Підприємство було націоналізовано, а нещодавно викуплено власниками дніпровської «Афіна-груп» (мережі EVA I Varus).
Нагадаємо, торік у серпні «Вінницяпобутхім» продали за понад 600 мільйонів гривень власникам мережі EVA, а у листопаді Антимонопольний комітет схвалив придбання «Вінницяпобутхіму».
Наразі слідчі мають докази, що частину цих коштів жінка легалізувала та витратила. Правоохоронці вилучили фінансово-господарські та банківські документи, матеріали тимчасових доступів до рахунків, а також встановили подальший рух коштів. Фахівцями кіберполіції зафіксовано цифрові докази протиправної діяльності. Своїми діями підприємству завдано збитків на 3,1 млн грн, що фактично позбавило державу можливості отримати певні надходження до бюджету.
Фігурантці повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 2 ст. 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) КК України.
Санкція статтей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
За клопотанням прокуратури підозрюваній обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 998 тис. грн.
