За результатами проведення щорічних зимових обліків мисливських тварин у 2025 році виявлено 7 шакалів. У сусідній Кіровоградщині нарахували 205 тварин, на Черкащині – 266.
Про це повідомляє Центрально-Західне міжрегіональне управління ЛМГ.
Загалом на території трьох регіонів зафіксували 478 шакалів. У 2024 році в цих трьох областях нарахували 172 шакали, у 2023 році – 14 шакалів лише в Черкаській області. Тож за два роки кількість шакалів на Черкащині збільшилася в 19 разів.
«Ситуація з цими хижаками в нашій країні ще гірша. В Україні швидко зростає чисельність звичайного шакала (Canis aureus). Якщо раніше цей хижак траплявся переважно на півдні, то тепер його можна зустріти вже в центральних та навіть західних регіонах.
Кількість шакала в нашій державі за чотири роки зросла на 913%! Так в 2021 році шакалів нарахували лише 344 голови. Цьогорічна таксація виявила вже 3389 шакалів. Тобто за час повномасштабної війни чисельність шакала збільшилась в 10 разів», – йдеться у повідомленні.
Останні підсумки Європейської Комісії не залишають сумнівів: шакал сьогодні є хижаком, який найшвидше поширюється на нашому континенті. У 2016–2023 роках ареал його поширення збільшився на 46%. За оцінками, європейська популяція вже перевищила 150 000 особин. А темпи цього зростання постійно прискорюються та дивують природознавців. Його неймовірна експансія є великим викликом для мисливців.
Шакал, якого ще називають «лисицею на ходулях», вражаючими темпами колонізує Литву, Латвію, Естонію, де хижак уже розмножується та формує стабільні популяції. В Естонії, яка розташована далеко на півночі, шакал чудово адаптувався до суворого клімату.
Шакал схожий на невеликого вовка. Важить до 15 кг. Вирізняється довгими лапами та коротким хвостом. Серед багатьох анатомічних ознак, що дозволяють відрізнити шакала від вовка, є одна абсолютно унікальна: шакал має частково зрощені подушечки середніх пальців передніх лап. Тому залишає характерний слід, який неможливо сплутати.
Шакал веде нічний спосіб життя: днем ховається в густих чагарниках біля водойм. Живе парами. Його незвичайне сімейне життя, засноване на сильних партнерських зв’язках, допомагає їм ефективно колонізувати нові території.. Батьківські пари спільно полюють і ділять обов’язки у вихованні молодняка.
Його харчування дуже різноманітне: від дрібних гризунів, птахів, риби та рептилій – до фруктів, зернових і навіть падалі. Здоровий шакал уникає контакту з людьми. І для дорослої людини небезпеки не становить. Небезпеку можуть нести лише хворі на сказ особини, що актуально для всіх диких ссавців. Шакал становить загрозу для свійської птиці та худоби.
Вже науково підтверджене явище гібридизації шакалів із домашніми собаками: собачі маркери наявні у ДНК шакала. Гібриди краще переносять зиму. Відсутність страху перед людиною, успадкована від собак, у поєднанні з інстинктами шакала створює небезпечну суміш. Шакали лякливі. Але надоїдливі. Вони можуть терпляче чекати, поки людина відійде. Пострілів панічно бояться.
