Справжнім мистецьким скарбом вваєаться панно «Місто над Бугом». Його автором є відомий вінницький живописець, заслужений художник України Ігор Синепольський. Не всі містяни чули про картину, ще менше її бачили безпосередньо. Дарма. Адже це єдине комплексне зображення більшості «цікавинок» Вінниці на середину 1980-х.
Триптих зберігається на 6-му поверсі Вежі Артинова у сучасному Музеї Мужніх. Розпис з’явився у приміщенні під час капітальної реконструкції споруди у 1978–1985 роках. Тому, звісно, відповідав духу часу. Домінантою картини є молодята, які прийшли до пам’ятника Леніну, як до бога. Який мав благословити подружжя. Жодного сарказму. Такими були вимоги до панно.
Художню цінність полотна важко не оцінити. Це не абстрактні молоді вчені чи топові будівлі соцарту. Автор поєднав майже усі тогочасні знакові споруди. Прикрасив композицією зеленими насадженнями, яких у Вінниці було вдосталь, вигинами Південного Бугу тощо. Проте привертають увагу деякі невідповідності.
Перше, що кидається в очі, то це сучасний прапор України за пам’ятником Леніну. Вінниця – одне з перших міст, де після оголошення незалежності позбулися символу тоталітаризму. Картина датується 1985 роком, тож прапор домалювали пізніше.
Припустимо, що стрічку на голові «Катерини» Шевченка наші сучасники зробили б жовто-блакитною… на вимогу часу. Це вже була не шевченківська Катерина.
Друге. Свято-Миколаївський храм на момент створення триптиху був пофарбованим, а на картині він виглядає у природній красі «дерев’яного» мистецтва козацького барокко.
Третє. За Київським мостом у той час була лише одна 9-поверхівка. «Набережний квартал» почали будувати у ХХІ сторіччі. А на картині щонайменше дві висотки. Дещо пророче.
Четверте. Автор показав будівлю Ощадбанку на Соборній, якою вона була значно раніше – до реконструкції – з фасадом у стилі модерн, який зруйнували після Другої світової.
П’яте. Чомусь шпиль художник розмістив перед аркою Мархеля, а не поруч, хоча це єдина композиція, і краще б було дотримуватися її концептуального сенсу архітектора.
Тим не менш панно має історичне значення, адже нагадує про Вінницю 80-их – її настрої, тенденції, вади та переваги.
Чому головна вінницька картина «ховається» у Вежі? Питання чи варто її популяризувати зараз залишається відкритим, адже, мабуть, не існує єдиної думки з цього приводу
