Після «Карустиного Яру» сталась «Котлубань». Обидва стратегічні для росіян об’єкти розташовані на відстані 120 км у Волгоградській області. Попри «офіційні» заяви ворога, в обох випадках були влучання, а ППО не заподіяла шкоди ракетам. Фактично, це вже друге успішне офіційне використання FP-5 «Фламінго». Сам факт може вказувати на отримання ракетою важливого оновлення для прориву системи ППО та РЕБ.
У Генштабі ЗСУ підтвердили застосування саме крилатих ракет FP-5 «Фламінго» у ніч на 12 лютого по арсеналу ГРАУ. Навіть населення Котлубані, що за кілометр від арсеналу, місцевій владі довелося евакуювати через потужну детонацію.
Нагадаємо, вперше в офіційному зведенні назва цієї далекобійної зброї прозвучала лише тиждень тому у повідомленні про завдання у січні серії атак по російському полігону «Капустин Яр» різноманітними засобами з метою ураження інфраструктури, що використовується для підготовки до пуску балістичних ракет середньої дальності «Орешник».
Як зазначає Defence Expres, друге офіційне оголошення про результативне використання FP-5 «Фламінго» не лише говорить про саму частоту атак, а те, що крилату ракету не просто «навчили» літати, а ще й ефективно проривати російську систему ППО та РЕБ. При цьому обидва об’єкти мали бути ними захищенні доволі щільно.
Також увагу привертає те, що «Капустин Яр» та арсенал ГРАУ під Котлубанню знаходяться у одному регіоні, поряд з Волгоградом. Тобто попри попередній прорив української крилатої ракети, у РФ не змогли посилити свою систему ППО у регіоні.
А окрім цього, це може бути ознакою реалізації дуже важливого оновлення української крилатої ракети. Бо у Fire Point раніше анонсували додавання до FP-5 «Фламінго» системи, яка дозволить здійснювати політ на малих висотах. І хоча деталі не уточнювали, найбільш вірогідним варіантом є інтеграція системи TERCOM. Її суть полягає у зчитуванні за допомогою радіовисотоміра чи спеціалізованої РЛС рельєфу під ракетою та його порівняння з еталонним “зліпком”.
І чим менша висота польоту крилатої ракети тим краще вона прориває засоби протиповітряної оборони, бо скривається від наземних РЛС за горизонтом. При цьому головна задача TERCOM – забезпечити незалежну від супутників систему навігації. Тобто значно підвищити стійкість крилатої ракети до засобів РЕБ.
