Сьогодні, 4 грудня, у Вінниці останньою земною дорогою проводжають Сергія Жука. Загинув воїн 27 листопада при виконанні бойового завдання біля села Степове Ізюмського району Харківської області. Йому назавжди залишилося 28 років.
Про це повідомляє Вінницька міська рада.
«Золотий Хрест», орден «За мужність» III ступеня, медаль «За поранення», полкова відзнака «За особисту хоробрість в бою»… Вінничанин Сергій Жук (позивний Прол) добровольцем долучився до ЗСУ на початку повномасштабного російського вторгнення. Виборював свободу та незалежність Батьківщини у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. За проявлену особисту відвагу та лідерські якості отримав звання сержанта, був удостоєний високих державних і відомчих нагород. Фронтова біографія Прола – стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу – пролягала найгарячішими ділянками бойових дій, серед яких Херсон, Запоріжжя, Кліщіївка, Бахмут, Андріївка.
«Сергій майже нічого не розповідав про війну та не тішився з нагород, оскільки кожна із них має зворотний бік – це біль і туга за полеглими побратимами, – каже мати Небесного Воїна Ірина. – Коли ж мене накривав розпач через непомірні втрати, лише говорив: “Мам, це війна, так буває, на війні люди гинуть”».
Сергій Жук отримав свій Золотий Хрест на початку великої війни. Його тодішній командир повідомив, що завдяки вогневій підтримці, яку забезпечував Прол з кулемета, вдалося вивести з ворожого оточення біля Бахмута щонайменше дві роти наших бійців.
Сергій Жук був єдиною дитиною у сім’ї. Він народився у Вінниці 17 лютого 1997 року. Навчався у ліцеї №2 та у технічному ліцеї. Опанував спеціальність радіотехніка у Вінницькому технічному фаховому коледжі. Закінчив Вінницький національний аграрний університет. Працював у Вінниці в компанії «BEZBRENDU». У 2022 році став на рушник. Його дружина Вікторія теж пішла у військо і підписала контракт. Вона – бойовий медик у Силах Безпілотних Систем.
«Сергій мріяв вистояти та будувати з дружиною своє життя. Прагнув кращого для всіх нас, – каже Ірина. – Знаєте, його патріотизм не був гучним і не ряснів гаслами, він доводив любов до Батьківщини своїми справами. Сергій був тим, хто віддасть заради інших усе, а собі не залишить нічого…»
Церемонія прощання з Сергієм Жуком розпочалась о 9:30 за адресою: вул. Батозька, 12 («Реквієм», колонна зала №2) та о 12:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглому Захисникові!
