Звичайну жіночку з села Рубань Немирівської громади Вінниччини. Разом з якою у цьому населеному пункті «прописано» близько 700 селян, називають однією з «найбагатших» українок. Вона є керівницею та власницею сотень компаній. За даними YouControl, бізнес-вумен з Немирівщини є засновницею 132 фірм, у 92-х вона – бенефіціар, а керівником значиться у 152. Це на даний час. Вінницьку селянку називають заможною леді з певним сарказмом, адже порівнюють з літературних «фунтом».
Мова про Майю Цип. «Обозреватель» опублікував розлоге розслідування лише по частині бізнесів і благодійних організацій Майї Григорівни. Журналістам видання вдалося поспілкуватися з попередніми керівницями фірм і БФ Майї.
Іншим цікавим активом жінки є вісім компаній з групи “Приват-Плюс”. Усі ці товариства вона очолила в один день, як і 16 інших компаній. “Приват-Плюс” до осені 2020 року належала трьом жінкам. Але у період з вересня по листопад того року компанії переписали на п’ятьох осіб, серед яких житель Узбекистану та пані Майя.
Що пов’язує Майю з київськими “Дивосвітом” та книжковим ринком на Почайній
Для припинення діяльності організації потрібен повний архів документів за весь час функціонування. До цього переліку входять фінансові документи, податкова звітність, статутні документи, акти перевірок та інші. Якщо хоча б одного не буде, це може затягнути процес закриття фірми.
Також для ліквідації підприємства потрібно пройти податкову перевірку. Податкові органи ретельно аналізують фінансову документацію, особливо звіти за сплату податків. Цей процес може зайняти місяці, особливо якщо компанія мала великий грошовий обіг.
Якщо у фірми щось “негаразд” з документами або немає часу на перевірки від органів, на “допомогу” приходять “Майї”. В інтернеті не складно знайти цілі сайти, присвячені “експрес-ліквідації підприємств”. Ліквідувати компанії пропонують “сьогодні на завтра” і перераховують “переваги” такого методу.
Таким способом можна “ліквідувати” не тільки ТОВки. Цим методом користуються також благодійні організації, приватні підприємства та приватні сільськогосподарські підприємства. Якщо в компанії”не пішли справи”, її можна продати. Саме така ситуація склалася з благодійним фондом “Усвідомлення”.
Фото: село Рубань/Вікіпедія
Фонд “Усвідомлення” Майя очолила восьмого листопада 2020 року. Сам фонд заснували в травні того ж року. Першою його керівницею стала Тетяна Качан. Журналістам вдалося з нею зв’язатися і поцікавитися долею благодійної організації.
Пані Тетяна очолювала фонд близько трьох місяців, з травня по серпень. У серпні відбулася перша зміна в керівництві. Фонд очолила Наталія Кульматова. І вже в листопаді організацію очолила “бізнес-леді” Майя.
З розмови з першою керівницею фонду журналістам стало відомо, що вона ніколи не чула імені Майї і не була особисто знайомою з нею. Незважаючи на те, що Тетяна обіймала посаду директорки, з її слів вона виконувала функцію бухгалтерки. Також з розмови з нею стало відомо, що фонд був націлений на підтримку солдатських матерів.
Кінцевим бенефіціаром цього фонду перед Майею був зазначений Ігор Вільдман. Це не перший його зв’язок з вінницькою “бізнес-леді”. До вересня 2020-го він також був зазначений бенефіціаром у ТОВ “Топ-Оператор”, де його замінила Майя.
Ігор Вільдман був власником декількох відомих бізнесів у Києві. Наприклад, він очолював “Дивосвіт”, відомий жителям київської Оболоні центр дитячого дозвілля, та мав частку в не менш відомому книжковому ринку на Почайній. Також пан Ігор з 1998 по 2002 роки був депутатом Оболонського району. З 2002 по 2006 рік – депутатом Київської міської ради. А з 2006 по 2007 рік обіймав посаду заступника міністра екології та природних ресурсів України.
І це не єдиний благодійний фонд, який зараз очолює Майя. У вересні 2020-го вона стала керівницею благодійного фонду “Мотоспорт”. З попередньою директоркою Лілією Павлюк журналістам також вдалося поспілкуватися, але давати будь-який коментар пані Лілія відмовилась.
Як закривають підприємства “сьогодні на завтра” без перевірок та проблем
Ще одним прикладом “експрес-ліквідації” може бути група компаній “Приват-Плюс”, яка складається з 22-х фірм. Вони мали надавати грошові позики під низькі відсотки, без застави та поручителів. Їхні офіси розташовувалися в різних регіонах України і рекламувались в інтернеті. Але насправді компанії працювали за іншою схемою.
Зіц-голова Фунт/”Золоте теля”
Всі компанії, що входили до групи, перераховані в матеріалах справи №554/15058/14-к. Також з цієї справи журналісти дізналися механізм злочинної діяльності. “Розроблені договори надання позики, в умовах яких громадянин без спеціальних знань юриспруденції самостійно розібратися не може”, – йдеться в матеріалах кримінальної справи.
Після звернення охочого отримати позику консультанти запевняли, що вона “буде видана в найкоротші терміни”. Але однією з умов для гарантованого отримання кредиту була сплата клієнтом першого внеску, який складав приблизно 10% від розміру позики. Після цього консультант оформлював договір. Відповідно до цього договору, щойно сплачений перший внесок був “за консультаційні та юридичні послуги”, а не для отримання позики.
Відповідно, позика клієнту не надавалася, адже формально умови договору не виконувалися. “Через певний проміжок часу клієнту роз’яснювалося, що для отримання позики клієнт повинен вносити платежі щомісяця, і через певний невизначений час позику буде видано. Під час розірвання договору клієнт з’ясовував, що він має право на повернення лише щомісячних платежів, перший платіж залишається на рахунку підприємства”, – стає відомо з матеріалів справи.
Після ведення такої діяльності у групи компаній “виникли проблеми”. Зараз на них відкрито кримінальні провадження. Ймовірно, в межах експрес-ліквідації ТОВки переписали на 5 інших людей. Серед них громадянин Узбекистану Холмурод Курбонов, на якого зареєстровано 57 компаній в Україні.
Фото: цап Відбувайло
Нові власники інших підприємств з групи теж мають значні бізнес-портфелі. Наприклад, Михайло Іванов з групи “Приват-Плюс” отримав у власність сім компаній, а всього він володіє 446-ма. Іншим власником трьох ТОВок “Приват-Плюс” став Олексій Єнченков, всього володіє 162-ма компаніями.
Майя Цип стала власницею восьми фірм групи “Приват-Плюс”. Всіх їх вона отримала 28-го вересня 2020 року. Цей день можна вважати найкращим у її кар’єрі. У той момент вона стала керівницею 23-х різних організацій. Також саме тоді вона очолила згадані вище БФ “Моторспорт” та ТОВ “Топ-Оператор”.
Проблемні компанії переписують на “фунтів” – фіктивних директорів, а іноді і на “лосів” – фунтів-іноземців. Майя Цип, ймовірно, є однією з представниць фіктивних підставних директорів. Якщо до підприємства “виникнуть питання” в органів влади – знайти відповідальних буде вкрай важко.
Хто “жонглював” бізнесами з Майєю і де вони тепер
Під час дослідження бізнес-активів Майї журналісти виявили цікаві закономірності. Деякими компаніями “жонглювали” – переписували на Майю, потім фірма поверталася до попереднього власника, потім знову до Майї. Для чого відбувалися ці “жонглювання”, залишається загадкою.
Таких цікавих випадків трохи більше десяти, ось деякі з них:
- ТОВ “Ей-Лайн” – була заснована в 2015 році Сергієм Сергієнком та Олегом Луговим. Перший неодноразово притягувався до адмінвідповідальності, був помічником народного депутата від Партії регіонів, має борги та значився в базі зниклих громадян. Другий має заборгованості з оплати комунальних послуг.
- ТОВ “ЮК-Март” – перший власник Максим Клименко був засуджений за статтею 307 ККУ (виробництво, придбання, зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів) та до березня 2023 року перебував у розшуку органами МВС.
Цікавий випадок з ТОВ “Китайський Автопром”. Компанію заснували у 2016-му Денис Горбуненко та Дмитро Єгоренко.
Горбуненко в період з 2006 по 2007 роки був помічником депутата В’ячеслава Богуслаєва від Партії регіонів. Починаючи з 2010 року був фігурантом декількох журналістських розслідувань. Та зараз пан Горбуненко перебуває в санкційному списку Казначейства Її Величності (Велика Британія).
Єгоренко в минулому (2007-2012 рр.) так само був помічником депутата Василя Хари від Партії регіонів. Також був фігурантом розслідування у 2014-му, в якому йдеться про оборудку під час ліквідації “Родовід банку”. Зараз перебуває в розшуку за статтями 191 ККУ (привласнення, розтрата майна) та 336 ККУ (службове підроблення).
Можна припустити, що бізнес-імперія Майї Цип – несправжня. Компанії на неї “переписують”, щоб ухилитися від відповідальності або перевірок. Також з перерахованих фактів стає зрозуміло, що до послуг Майї та їй подібних “фунтів” звертаються абсолютно різні підприємці.
