Сьогодні, 13 вересня, у Вінниці прощаються з оборонцем Юрієм Стогнієм. На жаль, під час запеклого зіткнення із ворогом 28 квітня поблизу села Закітне Краматорського району Юрій отримав множинні осколкові та вогнепальні поранення. Лікарі до останнього боролися за його життя, але дива не сталося. Воїн відійшов у вічність 9 вересня, за місяць до свого 24-го дня народження.
Про це повідомляє Вінницька міська рада.
Він народився 8 жовтня 2001 року у селі Шевченко Чаплинського району Херсонської області. Змалку мріяв присвятити своє життя захисту Батьківщини та готувався до цього, загартовуючи тіло й дух. Займався спортом, захоплювався скелелазінням. А вже під час навчання у Житомирському військовому інституті показав себе як вправного атлета на заняттях з військового п’ятиборства. Брав участь у змаганнях, де нерідко посідав призові місця.
Юрій Стогній зустрів повномасштабне російське вторгнення бувши курсантом Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова. Вже у перші дні великої війни після дострокового випуску юнак підписав контракт із Збройними силами України та пішов боронити Україну. У бойовій біографії воїна – капітана, помічника начальника служби охорони Державної таємниці окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ – були харківський, донецький, запорізький напрямки.
Початок повномасштабного вторгнення змусив Юрія швидко подорослішати. Як військовослужбовець, він був відповідальним, вмотивованим, наполегливим та сміливим. Безстрашно боровся – за свободу України, життя своїх рідних.
Сьогодні вся його родина, яка через окупацію, була змушена залишити рідний дім, зібралася у Вінниці, аби гідно провести свого Юрчика в останню путь.
«У нас велика сім’я. П’ятеро дітей – троє дівчаток і двоє хлопчиків. Юрчик, хоч і не був старшим, але завжди відчувалося його надійне плече. Він турбувався про всіх, наставляв, підтримував. Своїх сестричок обожнював, а молодшенького братика виглядів із пелюшок. Доброта й людяність Юрія вабили до нього людей. Де б не був, знаходив друзів. Умів бути відданим, чесним, відкритим. Він прожив достойне, хоч і таке коротке життя, та назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав, молодим, веселим, життєрадісним хлопцем…», – каже мама Небесного Воїна Наталія.
Церемонія прощання з Юрієм Стогнієм розпочнеться сьогодні о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Початок об 11:00.
Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана оборонцеві!
