Поки західний світ повільно вводить санкції на російську нафту, українці діють власними методами. Тому спочатку були удари по станціям перекачки «Унеча» і «Нікольскоє» нам нафтопроводі «Дружба», а минулої ночі на головним нафтовим воротам росіян поблизу Санкт-Петербурга. Через порт Усть-Луга експортується значний відсоток російських вуглеводнів, а до бюджету завдяки продажу надходить валюта. У Києві вже ніхто не приховує, що ставка робиться на «українські санкції», які орієнтовані на ураження бюджету противника та мають змусити кремлівське керівництво зупинити війну.
Тож почнемо з кінця, тобто з Усть-Луги і терміналу LNG «Новатек» в порту. Атакували його до Дня Незалежності близько 10 українських дронів. Для атаки ймовірно застосували дрони та дельтоподібні баражуючі боєприпаси українського виробництва з дальністю понад 600 км. Кадри показують низьку, повільну траєкторію та характерний вибух, що підтверджує їхню ідентифікацію.
Уражено установку кріогенного фракціонування газового конденсату — центральний технологічний елемент комплексу, без якого сировину не розділити на етан, пропан‑бутан, метан і стабільний конденсат. Ціна установки стартує від 1 мільярда доларів. Без неї цей комплекс, що приносить у бюджет окупантів щороку 7-9 млрд доларів буде стояти непрацюючим.
Незважаючи на щільне ППО прикриття, яке знищило майже всі наші дрони, навіть влучання одного українського безпілотника вистачило.
Порт Усть-Луга розташований на Балтійському узбережжі РФ, приблизно за 100 км від Санкт-Петербурга. Це стратегічний хаб для енергетичних експортів та обходу санкцій, який обробляє до 13 млн тонн LNG щороку.
Можна припустити, що атака не виконала свої задачі повністю, тому росіяни вже готуються до повторних візитів «добрих дронів».
Тепер про те, що Усть-Луга – лише кінцева ланка. Нагадаємо нещодавні події.
Поки російський пропагандист Соловйов погрожував Азербайджану новою «СВО», офіційні особи у Москви тримали язик за зубами та розпочали гібридну війну з Баку. 8 серпня російські дрони атакували нафтобазу азербайджанської компанії SOCAR поблизу Одеси, 4 людини отримали травми. До того ще був удар по газорозподільчій станції на півдні Одещини.
Президент Азербайджану розпорядився виділити кошти еквівалентом 2 млн доларів для гуманітарної допомоги Україні. Ба більше, за інформацією Caliber, Азербайджан може скасувати ембарго на постачання зброї для України через російські атаки на SOCAR. Схоже, погрозу у Москві не оцінили, тому завдали більш потужного удару.
Атака ввечері 17-го фактично знищила нафтобазу, перекривши потік азербайджанської нафти до Європи. Ільхам Алієв, маючи м’яч на своїй половині поля, повинен був згадати обіцянку. Можливо, його відповідь буде не публічною. Він має ту зброю, яка потрібна Україні у надлишку.
Замість Алієва росіянам відповіли ЗСУ. В ніч на 18 серпня підрозділи Сил безпілотних систем перерізали нафтопровід «Дружба» у прямому та переносному сенсах. Було завдано ударів по двом нафтоперекачувальним станціям, зокрема «Унеча» на Брянщині та «Нікольскоє» в Тамбовській області за понад 300 кілометрів по прямій від кордону.
З’явився жарт – очільник СБС «Мадяр» ввів санкції проти мадяр. З угорцями треба говорити мовою “Дружби”, якщо не розуміють українську чи англійську.
Росіяни ковтнули, але промовчали. Про удар «по яйцях» Кремля трохи згодом. Права рука Орбана (це не натяк на мастурбацію) головний дипломат Сійярто почав звинувачувати Україну у припиненні поставок нафти до Угорщини. Відповіла угорцям речниця Єврокомісії Єва Грнчіржова. За її словами, українська атака на «Дружбу» не впливає на постачання нафти до Угорщини та Словаччини.
Найцікавіше не в істериках угорців і словаків. «Дружба» спалахнула не без згоди європейських партнерів, яких втомили ниття Орбана та Фіцо. З умовного Брюсселю ймовірно надійшло погодження на атаку. І в Баку теж не були проти… Тож практично вимальовується чітка позиція Україна-ЄС-Туреччина-Азербайджан у нафтовій війні з РФ.
Якщо поглянути на карту «Дружби», то ураження двох розподільчих станцій має більш глобальне значення. «Унеча» забезпечує нафтою експорт, Мозирський і Новополоцький НПЗ у Білорусі. Від «Унечі» йде БТС-2 до порту Усть-Луга поблизу Пітера. Це 20% експорту сирої нафти.
Прилетіло туди не вперше. Але за дві доби прокачку відновили. Отже запаси обладнання є, але їх обмаль. Наразі отримати західне обладнання для об’єктів оперативно не вийде. Просити у китайців? Як варіант. Проте росіяни тривалий час намагались обходитися без допомоги Пекіна у нафтовій галузі. Прихильність Сі – це залежність від Сі. Путін поки не готовий втрачати останній козир у діалозі з Піднебесною. А відновлювати треба одразу дві станції.
Без гілки росіяни втрачатимуть до 25-30% від загальних експортних можливостей. Втрати у річному еквіваленті можуть скласти 10-11%. І це без урахування втрат від періодичних ударів по НПЗ.
Чи здатна РФ компенсувати залізницею, втративши нафтопровід? Лише частково. За рік потягами можна перевести 4-4,5 млн тонн замість 14-15.
Але за два дні постачання нафти з Росії до Угорщини та Словаччини було відновлено. Пошкоджену станцію «Нікольське» відремонтовано.Схоже, знайшлись запчастини.
З повторними ударом не забарились. 21 серпня вдруге атакували нафтопровід «Дружба», внаслідок чого зупинено постачання нафти до Угорщини. Цього разу удар припав на нафтоперекачувальну станцію «Унєча» у Брянській області РФ, спричинивши потужну пожежу.
Орбан поскаржився Трампу – тому, хто сказав, що війну не виграєш, обороняючись. Нібито Трамп «дуже злиться» на удари по Дружбі». За версією Будапешту. У реалі Вашингтон не дозволяє американськими ракетами бити у глиб російської території, не заперечуючи все інше.
Міністри закордонних справ Словаччини і Угорщини поскаржилися Єврокомісії на українців. Кажуть, протягом дев’яти днів вже втретє було порушено інфраструктуру нафтопроводу. А ще погрожують не продавати електроенергію у разі потреби.
Хлопці, це серйозно?.. Угорці зі словаками набридлі Брюсселю, як неслухняні школярі. Тому їх перевиховують. Паралельно Україна завдає ударів по НПЗ. У Новошахтінську дві доби горів завод. Чергове руйнування ланцюжків виробництва та логістики може мати фатальні наслідки для росіян, і це стане черговим аргументом Зеленського у разі переговорів з Бункерним.
До речі, Росія поступово занурюється в паливну кризу. У низці регіонів на заправках шикуються величезні черги. Найгостріше дефіцит пального проявився на Забайкаллі, у Приморському краї та в тимчасово окупованому Криму. Тому можна казати, що паливна війна у розпалі. До речі, російські медіа у цей же час ніби діти радіють захопленню чергового колишнього села на Донеччині, від якого залишили попіл.
