Автор 13:41 Війна, Новини

Команда «Мольфарів» 41 бригади за час війни евакуювали близько тисячі поранених бійців

Команда «Мольфарів» 41 ОМБр за період війни успішно евакуювала близько тисячі поранених бійців. Завдяки злагодженості дій доправляють поранених з точки до медзакладу десь за 50 хвилин. Це у будь-яку погоду і час, з полів, лісів, горбів, під обстрілами та постійною загрозою ударів дронів.

Про це повідомляє 41 окрема механізована бригада.

У мирному житті Сергій працював інженером-будівельником. Активно займався медичним волонтерством, адже свого часу закінчив курси волонтерів-рятувальників Мальтійської рятувальної служби. У країнах ЄС це дуже відома волонтерська служба, яка допомагає людям.

Якось на змаганнях з кросфіту одна учасниця впала з висоти і отримала травму. Або на змаганнях з велопробігу учасник отримав травму хребта після падіння з велосипеда. Тож Сергій із волонтерами-медиками допомагали потерпілим. У останньому випадку чоловіка ще доправляли потягом додому для подальшого лікування. Саме волонтери забезпечували його безпечне транспортування до потяга та посадку до вагону.

«Медичні навички та знання знадобились мені під час повномасштабної війни, – розповідає Сергій – нині військовослужбовець евакуаційного підрозділу механізованого батальйону 41 окремої механізованої бригади. – Наша команда “Мольфарів” за період війни успішно евакуювала близько тисячі поранених бійців. Завдяки злагодженості дій ми доправляємо поранених з точки до медзакладу десь за 50 хвилин. Це у будь-яку погоду і час, з полів, лісів, горбів, під обстрілами та постійною загрозою ударів дронів. Успішна евакуація – це збережені життя. Тому ризикуємо заради побратимів!»

Спершу Сергій служив у добровольчому формуванні. А коли став до лав 41 окремої механізованої бригади з перших днів її формування, то пройшов бої на Куп’янщині, у Часовому Ярі, Торецьку, Сумській області, брав участь і у Курській операції. Пригадує, як раз вороги поцілили у нашу БМП, вона спалахнула. Вибухнув боєкомплект. Механік-водій вижив, але отримав дуже важкі поранення і опіки усього тіла. Медикам вдалось врятувати хлопця і доправити до лікарні. А ще часто під час евакуації забирали усіх поранених з різних підрозділів.

Сергій розповідає, як хлопцям вдалось не лише врятувати побратимів, а й дати гідну відсіч під час евакуації: «ми на БМП тоді діставались до поранених. Командиру було відомо, що у лісосмузі неподалік нашого шляху була позиція ворогів. Бойовий командир наказав обстріляти місця зосередження ворога. БМП відкрила вогонь. Отримавши вогневу перевагу, ми безпечно пролетіли до точки евакуації. Поранених воїнів успішно евакуювали. З іншого боку – наша команда це завжди примітна ціль для ворога. І тут уся надія на майстерність наших мехводів, водіїв та Бога. Я теж кілька разів був поранений».

Сергій не вважає свою службу героїзмом: «я щиро вдячний козакам–“Мольфарам”: Бульбі, Крему, Майстру, Дріму, Славуті, Алігатору. Це справжні аси. Разом ми просто робимо те, що вміємо і що мусимо робити. Головне – злагоджена командна робота.»

Вдома на Сергія чекають дружина та донька. Сам бойовий медик мріє знову повернутись до улюбленої праці. А ще до своїх численних захоплень для душі та серця – медичного волонтерства, навчання дітей мистецтву козацького бою на шаблях та стрільбі з лука, сплавів на байдарках, патріотичного виховання молоді. Але це – вже після Перемоги!

Visited 60 times, 16 visit(s) today