У реєстрі лудоманів офіційно перебуває майже 13 тисяч людей. Насправді людей з ігровою залежністю значно більше. На цю проблему звернули увагу на державному рівні й запровадили соціальну послугу соціально-психологічної реабілітації осіб з ігровою залежністю. Щоб посилити їх соціальний захист та членів їхніх сімей, затверджено і державний стандарт соціальної послуги.
Про це розповіла заступниця директора Вінницького обласного центру соціальних служб Ольга Слободяник, відкриваючи вебінар «Надання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб з ігровою залежністю відповідно до Державного стандарту».
«Державний стандарт цієї послуги – один із найновіших. Він прийнятий у жовтні минулого року. І ми, працівники закладів-надавачів соціальних послуг, маємо бути готовими до її надання, адже проблема ігрової залежності набуває широкого масштабу і впливає на якість життя людей», – зазначила представниця закладу.
Як розповіла ведуча вебінару, методистка обласного центру соціальних служб Марина Сорочан, ігрова залежність – неконтрольованa пристрасть до азартних ігор, що руйнує функціональні сфери людини і віднімає реальне життя. Це – серйозна підступна недуга, внесена до міжнародного довідника класифікацій хвороб, а її основна характеристика – втрата контролю над грою та неможливість зупинитися.
«Проблема гравця – не в тому, що він хоче грати, а в тому, що він не може нічого з цим бажанням зробити та не може самостійно зупинити гру», – підкреслила Марина Сорочан.
Вона поінформувала про основні заходи, що становлять зміст соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб з ігровою залежністю. Вони передбачають проведення консультування, психологічну допомогу (консультування, підтримка, діагностика, корекція, психотерапія, соціальна реабілітація), надання допомоги в отриманні безоплатної правничої допомоги, представництво інтересів.
А серед основних завдань соцпослуги – зокрема, забезпечення інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, спричинених поведінковими розладами внаслідок ігрової залежності, їхньої реабілітації, психологічної та інформаційної підтримки, покращення функціонування та відновлення фізичного, психологічного стану, підвищення соціального статусу та якості життя осіб з ігровою залежністю.
«Строк надання соціальної послуги встановлюється індивідуально для кожного її отримувача та членів його сім’ї і залежить від рівня його мотивації до змін, ступеня ігрової залежності та підтримки його сім’єю. Загалом соцпослуга розрахована на термін до 12 місяців», – зазначила ведуча.
Під час надання соціальної послуги використовуються обґрунтовані, науково-доказові форми і методи роботи з отримувачами соціальної послуги. В частині психологічної допомоги, до прикладу, допустимими є індивідуальна, сімейна, групова психокорекційна робота, соціально-психологічний тренінг, інформаційна група, групова робота, самостійна індивідуальна робота.
Коли надання соціальної послуги завершується, надавач, за необхідності, не менше ніж 6 місяців проводить постпрограмну підтримку отримувачів соціальної послуги та членів їхньої сім’ї. Це – разові послуги, які надаються отримувачу соціальної послуги та/або членам його сім’ї у разі його/їх звернення. Їх мета – запобігти повторному виникненню ігрової залежності та/або мінімізації її негативних наслідків.
Як повідомила Марина Сорочан, для проведення постпрограмної підтримки як додаткова форма роботи можуть бути застосовані групи самодопомоги.
Додамо, що учасниками вебінару стали 96 працівників закладів, які забезпечують надання соціальних послуг у 32 територіальних громадах Вінниччини.
