Аеророзвідник «Брюс» – з Кіровоградщини. Раніше він служив спецпризначенцем поліції. Щоб потрапити на фронт чоловік звільнився з поліції попри перспективи отримати нову посаду.
Про це повідомляє 41 окрема механізована бригада.
«Одного разу ми затримували озброєного рецидивіста, який відкрив по хлопцях вогонь. Він поранив трьох наших, але ми таки виконали небезпечне завдання. Із початком повномасштабного вторгнення до України я прагнув потрапити на фронт, але отримував відмову. Мав бронь, ще й посаду пропонували, бо я маю вищу юридичну освіту. Але я за власним бажанням звільнився з поліції та добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України», – пригадує сьогоднішній військовий.
«Брюс» воював у Запорізькій області та під Авдіївкою. Спершу був розвідником-кулеметником. Згадує, як під час одного з боїв відразу 17 ворожих мін калібру 120 міліметрів впали поруч із хлопцями, але жодна не вибухнула. Одна вдарила у землю взагалі неподалік голови бійця. Хлопці пережили ще й танковий обстріл, але дивом ніхто не загинув.
«Через родинні обставини я звільнився з ЗСУ, – продовжує військовослужбовець. – Але невдовзі повернувся – вже до 41 окремої механізованої бригади. Зрозумів що за допомогою сучасної техніки та усіх ноу-хау 21 століття ворогу можна завдати набагато більше шкоди аніж людськими силами й автоматом. Тому я успішно опанував різні типи безпілотників! Так став пілотом – аеророзвідником. Ми пройшли Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк, Сумську область та Курську операцію.
Пригадую, як під час одного з вильотів я звернув увагу на густий пил у степу. Побачив відразу три російські танки, що на великій швидкості рухалися у напрямку наших позицій! Ще один танк та БМП десь далеко поспішали за ними. По ворогах відпрацювала наша артилерія, протитанкісти, оператори БпЛА й FPV-дронів. Хлопці знищили одразу два танки, решту техніки пошкодили. Скільки там полягло загарбників, ніхто не рахував. Таких боїв було безліч!»
Згодом «Брюса» призначили командиром відділення БпЛА, а невдовзі він отримав первинне офіцерське звання молодшого лейтенанта. Каже – завдання дуже відповідальні та важливі, адже саме від того, як швидко аеророзвідка виявить ціль та надасть усі необхідні координати артилерії, залежить успіх бою та життя побратимів.
Вдома на «Брюса» чекають старша донька та двоє хлопчиків: «Сини хочуть стати військовими за моїм прикладом і постійно просять то поміряти мій одяг то політати разом із ними дроном. Діти та моя родина вірять у мене. Це для мене найголовніша мотивація. Я добряче надивився, що коїть «узкіймір», тому не хочу, щоб у мене вдома була пустеля з купи цегли й залишків домівок. Тож я із побратимами воюватиму до Перемоги заради майбутнього моїх та усіх українських дітей».
