Останнім часом у суспільстві зросла тенденція до «розмиття» повноважень центральної та місцевої влади. З одного боку, досі не підписано закон, який дозволяє органам місцевого самоврядування фінансувати військо. Із іншого, є запит. Отже, і громадами, і областю в цілому, кошти спрямовуються. Підсумовуючи роботу Вінницької обласної ради, її голова Вячеслав Соколовий відверто зізнався, що допомога ЗСУ є головним пріоритетом. Звісно, в першу чергу, закуповується обладнання для військових частин, які дислокуються на Вінниччині.
«Ми маємо підтримувати ЗСУ та забезпечувати безпеку нашим громадянам на території області»
– Вячеславе Петровичу, на вашу думку, які найважливіші рішення облради були ухвалені протягом цього року?
– Ключовим я би визначив принципи та пріоритети формування та виконання обласного бюджету та бюджетів громад на період воєнного стану. Ми повинні для себе зрозуміти, що є найважливішим. І це – Перемога. Тому маємо підтримувати Збройні Сили України та організовувати безпеку нашим громадянам на території області.
Рішення про принципи та пріоритети народилось ще 2023 року на одному з робочих засідань Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу. Це була ідея Володимира Гройсмана. Як показує практика, вона була на часі.
– Уже вдруге обласна рада ухвалює сталі принципи та пріоритети бюджету. Наскільки дієвими вони стали?
– Рішення щодо пріоритетів «Безпека та оборона», «Стійкість», «Турбота» на період воєнного стану наша облрада ухвалила першою в Україні. Для державного бюджету на 2025 рік пріоритети дуже схожі і за назвою, і за змістом.
Я вважаю, що наше вчасне базове рішення дозволило потім будувати роботу ради саме з чіткими цілями, за чітко визначеними правилами. І таким чином забезпечувати безпеку, створювати умови для розвитку бізнесу та належної безперебійної роботи інфраструктури; мати можливість своєчасно реагувати на ті чи інші виклики, зокрема – оперативно ліквідовувати наслідки ворожих влучань, забезпечувати енерго-, тепло- та водопостачання, роботу закладів охорони здоров’я та освіти тощо; проявляти турботу по відношенню до тих, хто цього потребує.
Наголошу, це ті рішення, які безпосередньо давали можливість нашим захисникам отримувати додаткове обладнання та спорядження.
Важливим було й рішення щодо проведення конкурсу «Безпечні стійкі громади». Ми об’єднали кошти обласного та місцевих бюджетів для допомоги ЗСУ засобами захисту та ураження. Це -тепловізори, РЕБи, fpv-дрони, Mavic і багато чого іншого. Програма також передбачала створення безпечних умов. Перш за все – в закладах освіти, дошкільного виховання й охорони здоров’я. Йдеться, зокрема, про обладнання укриттів та оснащення реабілітаційних відділень лікарень.
Фактично, це було потрібно як жителям громад, так і військовим.
– Минулого року обласний бюджет підписував тодішній начальник ОВА. Цього року, я так розумію, теж підпише керівництво ОВА. Бюджет відповідає критеріям, про які ви кажете?
– Принципи та пріоритети, за якими має формуватись бюджет, спрямовувались обласною радою обласній військовій адміністрації для виконання. У нас часто відбуваються дискусії задля того, щоб створювати максимальні можливості для безпеки, стійкості та підтримки жителів області, щоб підтримувати сім’ї військовослужбовців, ще починаючи з часів АТО.
Як буде цього року? Наша позиція – обласний бюджет має затверджуватись у сесійній залі депутатами облради. Ми чекаємо, ми готові до співпраці, до конструктиву, готові працювати над бюджетом, щоб він забезпечив усі потреби для життєдіяльності області, включаючи підтримку наших захисників і їхніх родин.
Не просто чекаємо, а ухвалили відповідні рішення.
«Найважче ухвалювалось рішення по конкурсу «Безпечні стійкі громади»
– Які рішення цього року було ухвалювати найважче?
– По-перше, усі рішення мають ухвалюватися за результатами експертного оцінювання та висновків фахівців. По-друге, підхід може бути різним.
Думаю, найважче ухвалювалось рішення по конкурсу «Безпечні стійкі громади».
– Чому?
– Не у всіх на старті було розуміння про його доцільність. Депутатам треба було це довести. Як показала практика, рішення дозволило з 38 млн грн коштів обласного бюджету, об’єднавши зусилля з місцевими бюджетами, довести суму в загальному фонді до майже 85 мільйонів. Це кошти, які громади мали змогу залучити безпосередньо на безпеку та оборону.
Ефективність була зрозуміла на початковому етапі. До повномасштабної війни в нас діяли програма та однойменний конкурс «Комфортні громади». Звичайно, вони потребували змін для актуалізації. Отже, ми змінили не тільки назву, а й пріоритети та напрямки. Якщо раніше програма дозволяла створювати зручні умови в громадах, то з 2022 року головне – перемогти ворога, а потім повернемося до розбудови нашого простору, інфраструктури.
Ініціатива виходила від команди «Української Стратегії Гройсмана», але вона знайшла підтримку в інших фракціях.
– Чому конкурс «Безпечні стійкі громади» проходив у два етапи?
– На першому – акцентувалась увага на придбанні засобів нашим захисникам, облаштуванні в громадах укриттів для створення належних умов для закладів освіти, придбання обладнання для реабілітаційних відділень у лікарнях.
Не всі передбачені кошти були витрачені. Залишок коштів після реалізації першого етапу спрямовувався вже винятково на підтримку ЗСУ. Це й був другий етап конкурсу. У підсумку кожна громада, за виключенням однієї, взяла в ньому участь. Загалом, щонайменше 75% коштів було спрямовано на підтримку Збройних Сил України.
«За «оборонною» програмою обласною радою передано понад 58,9 млн грн»
– Яку конкретно допомогу передали військовим, адже відповідні рішення ухвалюються на кожній сесії?
– Допомога була різною. У рамках реалізації заходів Комплексної оборонно-правоохоронної програми Вінницької області на 2021-2025 роки Вінницькою обласною радою передано військовим частинам, громадам, державним та комунальним установам майна на суму понад 58,9 млн грн.
Переважно допомагали 120 бригаді ТрО, 59 бригаді ім. Я.Гандзюка, 14 штурмовій бригаді Нацгвардії «Червона калина» та іншим військовим частинам, які базуються на території області.
Крім цього, передали майна військовим частинам на загальну суму майже 22 млн грн, виділили кошти для трьох територіальних громад на ліквідацію наслідків обстрілів.
63 територіальні громади нашої області теж передбачили в своїх бюджетах кошти на підтримку ЗСУ, долучились також дві районні ради – Вінницька та Тульчинська. В результаті реалізації ініціатив обласної ради громади Вінниччини на безпеку та оборону в 2024 року виділили понад 1,8 млрд грн.
– Ви співпрацюєте з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) та уповноваженим з прав людини. На чому зосереджена ваша увага?
– Завдання облради полягає у допомозі Координаційному штабу. У Вінниці розташовано Консультаційний центр Центрального регіону. Ми надали приміщення, адже це основна потреба, яка була на старті. Аналогічним чином створили належні умови роботи офісу уповноваженого з прав людини.
У цьому питанні, як і завжди, ми солідарні з Вінницькою міськрадою, яка допомогла з фінансуванням. Тепер допомагаємо в усіх поточних питаннях. Працюємо дуже плідно. Приміром, на особисті прийоми я запрошую представника Координаційного штабу, тому що дуже часто люди звертаються з приводу пошуку безвісти зниклих рідних або повернення полонених.
Наше регіональне представництво Координаційного штабу, яким управляє Юлія Павлюк, працює на декілька регіонів, виконує великий обсяг роботи, тому ми зобов’язані підставити плече там, де це потрібно. Треба бути разом з людьми.
«Дуже правильна християнська традиція на Різдво згадати про одиноких людей, запросити їх до себе»
– Тепер про особисте. Яке найбільше досягнення цього року? Яка найбільша втрата цього року?
– Найбільшою втратою для нас є те, що гинуть наші люди – захисники та цивільні. Я б не говорив про досягнення, сказав би про завдання. Ми повинні робити максимум, щоб підтримати оборонців. Ми це робимо, але я не вважаю це досягненням. Це наш обов’язок.
– Чи змінилися за роки повномасштабної війни стосунки з друзями через розчарування в їх позиції та діях?
– У перші дні війни для мене перестали існувати знайомі в росії. Звичайно, після розмов. А друзів там ніколи не було.
У своїх друзях я не розчарувався. І відношення до них не змінилось.
– Ваша родина – серед меценатів, які будували Хресну дорогу в Шаргороді. Чим для вас є ця дорога?
– Як для кожного християнина, Хресна дорога є місцем для молитви. Цілісність культових споруд полягає в поєднанні 15 каплиць. Але не варто її – Хресну дорогу – оцінювати як матеріальне. Віра – в душі, серці, голові.
Хресною дорогою можна ходити щодня, вона надихає як особливе місце для молитви та роздумів. Хоча ми ходимо нею рідко. Приблизно з такою ж періодичністю, як інші. Але дорога важлива для релігійного життя громади, духовного збагачення. Розмова з Богом робить людей сильнішими та добрішими. Доброта – не слабкість, а сила.
Хресна дорога – особливо у нинішні важкі часи – перетворилася на місце, де завжди моляться за захисників, за перемогу та мир.
– Як будете зустрічати Різдво?
– Мабуть, святкувати з родиною не будемо. Традиційно відвідаємо храм у нічне богослужіння та прийдемо на різдвяні літургії.
Кутя, дванадцять страв будуть. Алкоголю ніколи не було… Основне ж – не повечеряти. Народжується Ісус Христос не за столом, а під час здійснення меси. Тому важливо бути на літургії.
Дуже правильна християнська традиція в цей день згадати про одиноких людей, запросити їх до себе за стіл або відвідати їх та поділитися з ними.
– З яким настроєм йдете в новий рік?
– Настрій не святковий. І це зрозуміло. Маємо працювати і бути згуртованими. Кожен на своєму місці повинен робити усе, щоб Україна вистояла, а наші військові мали можливість давали відсіч ворогу.
