Мінометники з роти вогневої підтримки не лише вирвалися з оточення на Курщині, а й здобули трофей. Бійці 41 бригади з Харківщини розповіли про те, як вдалося вийти з непростої ситуації.
Перед мінометниками 41 бригади поставили завдання «виставити позицію». Коли троє військових «облаштовувались», четвертий – командир з позивним «Хірург» – ближче до кордону залишився в іншій машині. Такий порядок відпрацьований у підрозділі.
Коли заїхали до посадки за 200-300 метрів від тієї позиції, де мали дислокуватися, побачили над собою дві fpv-шки. Бійці одразу розосередились. Потім підлетів ворожий Mavic. Дрони корегували роботу міномета 120 мм.
Хлопці знали, що позаду перебувають наші піхотинці, тому вирішили відходити до них.
«Певно, години дві ми повзли по цьому болоту, поки вийшли до своїх», – згадує один з бійців.
Коли дісталися до піхотинців, чекали на евак, але броньований транспорт до того місця не доїжджав. За 200 метрів її розбивали ворожими fpv-шками. Натомість до них дістався «Хірург» з це одним бійцем. Поки він їх розшукував «скидом» ворог спалив його пікап.
Фактично у пастці перебувало шестеро військових. І вони вирішили по троє рухатися у бік російських складів з технікою.
І це їм вдалося. В ангарі вони знайшли «ЗіЛ», але вантажівка не заводилась. Тоді на території знайшли другого підбитого «ЗіЛа», зняли з нього котушку запалювання, «на соплях прикрутили» до першого. Залишалась знайти паливо.
«Взяли цвях та молоток, відро з пожежного щита, і пішли по всім машинам, пробивали баки та зливали залишки. Злили собі так 15 літрів, заправили машину, відремонтували та «вискочили» звідти», – пояснює один з бійців..
Дорогою до наших позицій хлопці трохи «погеройствували», «перестрибнули» окоп, після чого з 8 циліндрів залишились працювати лише шість, але зі швидкістю 30 км/год. виїхали з повного оточення.