На сході нашої країни 5 жовтня загинули вінничани Віктор Петлінський та Олександр Косаковський. Воїни добровільно стали на захист України в перші дні великої війни. Обоє воювали у лавах 120-ї бригади ТрО, і хоча в результаті передислокації їхні бойові дороги розійшлися, кожен на своєму місці продовжив самовіддано боронити рідну землю. Останній свій бій воїни прийняли 2024 року…
Про це повідомляє Вінницька міськрада.
Віктор Петлінський брав безпосередню участь у бойових діях в АТО/ООС. І з початком повномасштабного ворожого вторгнення знову добровільно долучився до захисту України. Був на передовій вже з 25 лютого 2022-го. Пройшов чимало військових шляхів із вінницькою 120-ю окремою бригадою територіальної оборони, а пізніше його бойовою родиною стала 123 бригада ТрО. Був і стрільцем, і розвідником, і кулеметником. Брав участь у боях за Бахмут, поблизу Кринків та Вугледару. Життя воїна обірвалося при виконанні військового завдання 5 жовтня біля села Богоявленка Волноваського району Донецької області. Йому було 46 років…
Народився Віктор Петлінський у селі Червоний Степ (тоді Голендри) Калинівського району 21 січня 1977 року. У цивільному житті працював приватним підприємцем та виростив двох синів.
«Батько був для нас взірцем в усьому. Він ніколи не рахувався з власними потребами, а старався для людей. Мав непересічну силу волі та духу. І навіть у найважчі хвилини не втрачав розсудливості та оптимізму. Казав, що все обов’язково буде добре…» – говорить син полеглого воїна Олександр.
Прощання з Віктором Петлінським розпочнеться о 9:00 біля його будинку за адресою: вул. Дмитра Білоконя, 28 (мкрн Тяжилів). Вінничан просять також о 9:30 вшанувати Героя живим коридором. Траурний кортеж рухатиметься за маршрутом вул. Дмитра Білоконя, 28 – вул. Левка Лук’яненка у напрямку Черкаського шосе.
Поховають воїна на кладовищі у його рідному селі.
Олександр Косаковського звістка про повномасштабне російське вторгнення в Україну застала, коли він перебував далеко за її межами. Проте, не вагаючись, чоловік першим же рейсом повернувся на Батьківщину і став на її захист. Воював у складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони. З позивним «Косар» брав участь у найгарячіших боях на сході нашої країни. Спочатку як солдат мінометної батареї, а згодом – інженерно-саперного відділення. Загинув Олександр під час виконання військового завдання поблизу міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області. Непоправне сталося 5 жовтня. Воїну навічно залишилося 44 роки…
Народився Олександр Косаковський 18 серпня 1980 року у селі Михайлівці Могилів-Подільського району. Після закінчення місцевої школи здобув професійну освіту у Новоушицькому технікумі механізації сільського господарства. А у 2004 році отримав також диплом Вінницького інституту регіональної економіки та управління, де освоїв кваліфікацію юриста. Майже всю свою трудову діяльність Олександр пов’язав із фермерською справою. Проживав родиною у Вінниці, в якій плекав сина. Наразі хлопчику 8 років.
«Олександр передусім дбав про добробут сім’ї, задля цього й поїхав працювати за кордон. Але, коли розпочалася повномасштабна війна, відразу ж повернувся, бо мав чітке переконання, що так мають чинити всі свідомі українці, – розповідає дружина полеглого воїна Олена. – Він був дуже добрим і світлим. Справжнім чоловіком і найкращим батьком…»
Церемонія прощання з Олександром Косаковським розпочнеться сьогодні о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!
