Коли наприкінці минулого року релігійна громада Ладижина тільки-но обговорювала перехід Казанського храму під юрисдикцію ПЦУ, то сподівалася, що храм стане не лише центром української духовності, а й волонтерським осередком для підтримки ЗСУ. Враховуючи, що чимало мешканців міста залучені до захисту країни, цей крок був стратегічно важливим. Сьогодні територія храму дійсно функціонує як невеликий логістичний центр. Настоятель, протоієрей Анатолій Кузнецов, не обмежується лише церковними службами, а й особисто доставляє найнеобхідніші речі на фронт.
«От ви кажете – волонтерський центр. У моєму розумінні – центр – це щось велике. Я і раніше постійно возив на фронт те, що збирали. Зараз храм перетворився на місце, де збирають допомогу від підприємців, благодійників, фермерів, звичайних людей з невеликими статками. Тут все координується», – розповідає священник.
Він наголошує саме на бажанні вірян. Розповідає, що люди втомились, але продовжують збирати все необхідне, адже розуміють потреби військових і важливість згуртуватися.
Переважно збирають вдома, а потім приносять до храму, щоб «отець завіз до хлопців на передову». Отець Анатолій каже, що відвідує місця розташувань 59-ої, 21-ої, 24-ої, 72-ої бригад, 4-ої танкової…
«Приміром, на 25 серпня збираюсь їхати у 72-у. Повезу їм машину, а звідти заберу «швидку» на ремонт. Для поїздок використовую автівку, яку мені ще 10 років тому наші захисники подарували», – пояснює настоятель Свято-Казанського храму.
Військову «швидку допомогу» мають відновити на одному з вінницьких підприємств, де постійно займаються ремонтами техніки.
За словами священника, є і звичайні сьогоднішні потреби військових «в окопах». Перш за все це засоби гігієни.
«Сухий душ – це те, на що завжди є запит. Серветки… Для нас це звичайні речі, а там вони потрібні у значно більшій кількості, адже умови відповідні», – зауважує отець Анатолій.
Окрім того, місцева солдатська куховарня виготовляє для бійців страви швидкого приготування. Це і супи, і пюре, які треба лише залити окропом. Знайомі протоієрея з-за кордону дістали йому близько 20 тисяч пігулок для знезараження води.
«Ви собі не уявляєте наскільки вони цінні в умовах дефіциту питної води та ризику інфікування», – пояснює священник-волонтер.
Знайомі фермери забезпечують його фруктами. Отець Анатолій зазначає, що майже круглий рік возить військовим яблука, апельсини, банани.
Таким чином, Свято-Казанський храм у Ладижині перетворився на координаційний волонтерський центр, який об’єднав зусилля абсолютно різних верств населення – людей, які вірять у Бога та Україну, докладаються до Перемоги та довіряють священнику-волонтеру.
Друзі, якщо маєте можливість долучитись до зборів волонтерського центру звертайтеся за телефоном: 068-474-93-66 Оксана Якимівна.
Фото: Facebook-сторінка отця Анатолія
