У Вінниці фахівці у царині сучасного мистецтва та суміжних галузях висловили свої думки щодо пілотної інституції горизонтальної мережі музеїв сучасного мистецтва. Ідея полягає у формуванні такого простору, який вписується у концепцію децентралізації. Адже сучасне мистецтво не має концентруватися виключно у Києві. І не концентрується, до речі.
Зустріч відбулась 17 червня у МЦ «Квадрат». Захід назвали – «Український музей сучасного мистецтва: на шляху децентралізації».
Актуальність створення Українського музею сучасного мистецтва (Ukrainian Museum of Contemporary Art / UMCA) учасники вбачають у потребі реагувати на виклики, які накопичилися за роки незалежності України та загострилися у час російської агресії та окупації. А саме відсутність державної інституції для репрезентації України в сфері сучасного мистецтва, відтік талантів, хаотичність артринку, боротьба з наративами російської пропаганди, яка поширюється через культуру та ряд інших питань.
Голова правління ГО «Музей сучасного мистецтва» Ольга Балашова наголосила на тому, що йдеться про мережеву горизонтальну інституцію, яка би діяла у різних регіонах, а вся її колекція була би спільним активом і згодом перебувала в державному музейному фонді. Говорячи про сучасне мистецтво, дослідниця має на увазі часовий проміжок з 1954 року.
«Оскільки жодна інституція (публічна, державна, музейна) не збирає останні 30+ років мистецтво системно, це призводить до того, що ми не уявляємо, з чим маємо справу, і якими творами буде презентований в історії перший період Незалежності (до повномасштабної війни). Ми говоримо про втрачене в радянський час, але тепер нам вже нема кого винити. І тим інструментом, через який ми можемо здійснити це дослідження (з’ясувати, чим володіємо, що має цінність, що хочемо взяти в майбутнє, за якими критеріями), могла би бути музейна мережа UMCA», – зазначила вона.
На думку пані Ольги, «ми би дуже прагнули, щоб кожна ланка (UMCA Вінниця, UMCA Херсон, UMCA Полтава і так далі) мала свою регіональну специфіку».
«Відповідальність локальної спільноти сказати, що є феноменом у конкретному регіоні, і що варто збирати як спадщину в рамках цієї колекції. Музей UMCA Вінниця – це простір, який описує, структурує локальний контекст сучасного мистецтва, складає історію мистецтва в регіоні, на основі цього дослідження збирає колекцію, що стає частиною національної колекції», – зауважила О.Балашова.
Адже, як запевняє авторка ідеї, задача полягає у тому, щоб мистецтво залишалося активом спільноти, але при цьому було побаченим на загальноукраїнському та світовому рівні.
«Насправді ми вже почали створювати колекцію. І готові поділитись усіма напрацюваннями, знаннями, активами і ресурсами, щоб це вийшло. Адже Україні вистачає майданчиків для виставок – їй не вистачає системної роботи з історією мистецтва, свідомого формування колекцій сучасного мистецтва, розуміння і дискусії, чим воно є і яка його цінність. А це можуть робити тільки музейні інституції», – розповіла Ольга Балашова.
Ідея створення нової інституції саме у Вінниці покликана пілотувати інноваційні децентралізовані підходи для сучасних процесів музеєфікації, спрямованих на збереження, підтримку і розвиток унікальних культурних феноменів в сфері сучасного мистецтва в регіонах України, представлення їх на національному та міжнародному рівнях.
Підсумовуючи роботу в рамках продуктивної комунікації, співзасновниця ГО «МСМ» Юлія Гнат наголосила, що візія мережевого музею синхронізувалася з потребами міста, що має конкретні ресурси, обмеження і задачі в контексті як власного, так і регіонального розвитку.
«Для нас це водночас і заземлення, і візування: в процесі співтворення вимальовується життєздатна відповідь на запит вінничан, яка може стати прикладом нової стійкої моделі існування культури в ситуації глибокої кризи традиційних форматів культурних інституцій по всьому світу», – зазначила Юлія Гнат.
